Фортвіні (англ. Forthwini) — син Маргвіні, другий ватажок еотеодів.
Життєпис[]
Фортвіні був другим ватажком еотеодів в період їхнього життя в Долинах Андуїну, нащадком князя Маргвіні.
В часи правління Фортвіні його шпигуни дізналися, що Візники, плем’я східнян, яке у 1850-х рр Третьої епохи чинило страшні напади на Рованіон, оговталося та об’єдналося з іншими племенами на Сході.
Фортвіні послав своїх людей до короля Ґондору, Ондогера і попередив давніх друзів та союзників про можливий напад східнян, адже останнім часом Візники все частіше нападали на південні регіони земель, на яких мешкали еотеоди.[1] Згодом з'ясувалося, що багато Візників обійшли Мордор із півдня й уклали союз із людьми Ханду та Ближнього Гараду. Ґондорці зібрали військо, однак, це була невелика армія. Тож коли у ТЕ 1944 р. величезне військо східнян та гарадримів напало на Ґондор, королівство було готове, хоча й сил було набагато менше, ніж вимагала війна.
Еотеоди на чолі з Фортвіні прийшли на допомогу Ґондору і взяли участь у битві проти загарбників. Король Ондогер і обидва його сини Артамір і Фарамір, загинули у битві на північ від Мораннону і ворог прорвався в Ітілієн. Після цієї великої атаки з півночі та півдня Ґондор був майже зруйнований.
Еарніл, капітан Південної Армії, переміг у Південному Ітілієні й розбив армію Гараду, що перетнула ріку Пороз. Стрімким маршем він просунувся на північ, зібрав біля себе всіх, кого міг, із Північної Армії, яка відступала, і напав на головний табір візників під час їхнього бенкету — ті були переконані, що Ґондор упав і залишається тільки зібрати здобич. Еарніл захопив табір, спалив вози та вигнав ворогів із Ітілієну. Втікаючи, велика частина візників загинула в Мертвих Болотах.[2]
Після участі у битві проти загарбників у ТЕ 1944 р. жодних записів про долю Фортвіні більше немає, можливо він загинув так само як і Ондогер та його сини.