- "Із пітьми, із жури на світанку дня
він із піснею скакав, меч здійнявши.
Мав він надію й відійшов з нею;
понад смерть, понад долю і страх злетів,
понад втрати й життя — на хвалу вічну." - –пісня Ґлеовайна у Повернення короля, "Велике прощання"
Теоден (англ. Théoden) — сімнадцятий король Рогану, правив 39 років від ТЕ 2980 р. і до самої смерті. Був останнім із представників Другої династії.[1]
Життєпис[]
Теоден народився у ТЕ 2948 р. і був єдиним сином Тенґела, спадкоємця короля Фенґела з Рогану, і Морвен Лоссарнахської, спадкоємиці колишнього князя феоду Бельфалас.
Батько Теодена залишив Роган коли досяг повноліття і довгий час мешкав у Ґондорі, де і народився, згодом, Теоден. Юний принц разом зі своїми батьками провів у Ґондорі, щонайменше, перші п'ять років свого життя, доки Тенґела не покликали назад до Рогану, після смерті Фенґела. Тенґель виявився добрим і мудрим королем; хоч у його домі вживали мову Ґондору, і не всі вважали, що це добре. Можна припустити, що Теоден добре знав і вестрон і рогіримську, а також синдарин, якому навчився живучі в Ґондорі.
Теоден і Ґріма by Domerk [2]
Теоден дуже любив свою сестру Теодвин. Після того, як вона та її чоловік померли, він усиновив їхніх дітей, Еомера та Еовин, і виховував їх як своїх рідних. У Теодена також був рідний син Теодред, мати якого, Ельфгільда, померла під час пологів.
У ТЕ 3014 здоров'я Теодена почало різко погіршуватися. Здебільшого, це було спричинено чарами Сарумана Білого. Звісно, давався взнаки і вік короля, на той момент йому було вже 66 років, однак, і Ґріма, шпигун та слуга Сарумана, доклав зусиль аби здоров'я і розум Теодена погіршилися.[3]
Війна Персня[]
З наближенням війни Теоден ставав все більш слабким, як фізично так і розумово. В останні роки перед Війною Персня, король повністю відійшов від справ і від імені Теодена, фактично, правив Ґріма. В той же час, Роган все частіше потерпав від полчищ орків і сірян, якими з Ісенґарду керував Саруман.
У лютому 3019 р. єдиний син Теодена, Теодред загинув під час Першої Битви біля Ісенських Бродів.[4] Однак, розум володаря Рогану був настільки затьмарений, що навіть після втрати єдиного сина, він заборонив Еомеру полювати на орків. Небіж короля, однак, знехтував наказам і пішов у набіг проти уруків, за що потім, був відсторонений від командування і заарештований.[5]
Другого березня 3019 р. в Медусельді з'явився Ґандальф і зцілив короля. Після цього володаря Рогану почали називати Теоден Відроджений, бо, постарівши від чарів Сарумана, він був урятований Ґандальфом. Зцілений Теоден поновив на посаді Еомера і очолив військо Вершників Марки. Він повів їх до перемоги в Горнбурзі, а після битви став свідком поразки Сарумана і його виключення з Ордену Чарівників, а також з Білої ради.
Повертаючись з Ісенґарду, король Теоден помітив самотнього дрібнолюдика, який був ніби не на своєму місці. Так Володар Рогану познайомився з Мері і запропонував йому поїхати з ним до кінця подорожі. Мері був у захваті від знайомства з Теоденом і одразу запропонував королю свій меч і свою відданість, що приємно вразило короля.[6]
Шостого березня Теоден і Вершники Рогану вирушили з Горнбурґа до Долини Капища, а незабаром після цього Араґорн покинув рогіримів і з вірними друзями попрямував до Гірського Скиту, щоб звідти вирушити Стежиною Мертвих.
Теоден відкинув прохання Еомера не рушати на війну і рушив до Гірського Скиту на Роганський збір. Під час перебування у фортеці, до Теодена прибув гонець, який приніс "Червону стрілу" від Денетора II.
- "— Червона Стріла! — мовив Теоден, тримаючи стрілу; віддавна чекав він цієї звістки, однак від цього вона не стала менш жахливою. Рука його тремтіла.
— За мого життя Червоної Стріли не бачили в Роганській Марці!" - –Теоден Відроджений
Король відповів посланнику, що 6000 вершників досягнуть Мінас-Тіріту за тиждень і справді, наступного ранку військо Рогану вирушило в дорогу. Перед від'їздом Теоден наказав своєму есквайру, Меріадоку, залишитися в Едорасі і у випадку його смерті служити Еовин.
Теоден і його кінь by Magdalena Katańska [7]
По дорозі до Мінас-Тіріту союзники попередили Теодена про полчища орків, які рухалися назустріч. Великий вождь друедайнів, Ґан-бурі-Ґан запропонував провести рогіримів таємними стежками через Друаданський ліс. Рухаючись забутою дорогою в Кам'яновізній долині, вершники Рогану змогли непоміченими дістатися до Пеленнорських полів. Там, напередодні битви, вони дізналися, що посланець Гірґон мертвий і повідомлення до Мінас-Тіріту не доставлене. Біле Місто перебувало в облозі без жодної надії на перемогу і Теоден, пам'ятаючи про Клятву Еорла, повів військо рогіримів на бій.
- "Він повернувся до дружинників, котрі стояли поруч, і промовив так голосно, щоби почули вершники з першого еореда:
— Настав наш час, вершники Марки, сини Еорла! Вогонь і ворог перед нами, рідні оселі — позаду. Та хоч судилося вам битись у чужому краї, здобута слава буде вашою довіку. Ви присягнули — тож тепер виконайте присягу, заради правителя, і землі, й непорушної дружби!" - –Теоден Відроджений
Теоден перемагає ватажка гарадримів в роботі Кip Rasmussen [8]
Як і обіцяв Теоден, шість тисяч вершників кинулися у бій з ворогами Ґондору. Король відважно увірвався на поле бою, бився завзято і здобув велику славу, здолавши вождя гарадримів, а після розсік держак разом із прапороносцем, і чорна змія впала додолу.[9]
Теоден був смертельно поранений біля брами Мундбурґа в битві з Королем-чаклуном. Його придавив власний кінь Снігогрив, якого спершу нажахав Назґул, а потім пронизав чорний дротик одного з гарадримів. Побачивши це, тієї ж миті, до Короля кинулась Еовин, яка була переодягнена у чоловічу броню і таємно брала участь у битві. Їй допомагав Мері, який також ослухався наказ Короля і поїхав на битву. Еовин вдалося перемогти Короля-Відьмака і в цьому їй допоміг дрібнолюдик. Дівчина була важко поранена після двобою і скоро втратила свідомість. Мері вдалося попрощатися з Королем перед його смертю, однак він не встиг розповісти правителю, що мужнім воїном, який кинув виклик Королю-чаклуну і відволік того від Теодена була його рідна племінниця Еовин.
Перш ніж випустити дух, Теоден призначив Еомера своїм спадкоємцем і Королем Рогану.[9]
Тіло Теодена з почестями поховали спершу на землях, де він народився, серед мертвих королів Ґондору, та потім, Еомер перевіз тіло дядька до Рогану і 10-го серпня в Едорасі відбулося урочисте прощання з Королем Теоденом. Тіло поховали у восьмому кургані його династії в Едорасі.
Після смерті Теодена Відродженого почалася Третя Династія.
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток A. Королі Марки, Друга династія
- ↑ https://www.deviantart.com/domerk/art/Theoden-and-Grima-study-809299830
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Незавершені оповіді Нуменору і Середзем'я", Частина третя: Третя епоха, «Битва біля бродів Ізену»
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Великі роки
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Дві вежі", Книга третя, VI. Король Золотого палацу
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Книга п’ята, II. Шлях сірого загону
- ↑ https://www.artstation.com/artwork/aYnaK8
- ↑ https://www.kiprasmussen.com/lotr
- ↑ 9,0 9,1 Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, "Повернення короля", Битва на Пеленнорських полях