- "Вони, врешті, заглибились у вузьку долину, де стояла стрімка скеляста стіна, а в тій стіні зяяли, немов паща ночі, Темні Двері. Над їхньою широкою аркою було викарбувано розмаїті знаки та постаті. Вони були надто затерті, щоби їх можна було відчитати, проте страх струменів од них, наче сіра пара."
- –Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Книга п’ята, II. Сірий загін вирушає в дорогу
Темні Двері (англ. Dark Door) — вхід до Стежини Мертвих, що лежав за Тьмавою Дібровою, попід Двімоберґом.
Історія[]
Коли еорлінґи пішли з півночі й невдовзі після того перетнули Сніготоки, шукаючи надійного місця, щоби прихиститись у скрутні часи, Бреґо та його син Бальдор піднялися Сходами Схову й дісталися до Дверей. На порозі там сидів старець, такий древній, що вік його неможливо було відгадати: він здавався високим і величним, але був зморщений, наче камінь. Старий подав голос й, на подив, заговорив він західною мовою: "Цю дорогу закрито".
Бреґо та Бальдор зупинилися, поглянули на нього і збагнули, що він живий: але старець на них не дивився. "Цю дорогу закрито, – знову пролунав його голос. – Її проклали ті, кого ви називаєте Мерцями, і Мерці охороняють її, доки настане певний час. Дорогу цю закрито".
"І коли настане той час?" – запитав Бальдор. Але так і не почув відповіді. Бо тієї миті старець помер і впав долілиць.[1]
У ТЕ 2569 р., Король Марки Бреґо завершив будівництво величних хоромів Медусельд. На бенкеті його син Бальдор дав необачну клятву здійснити похід Стежкою Мерців і дізнатися куди вони ведуть.
У ТЕ 2570 р. Бальдор дістався Смурного Капища, пройшов через Тьмаву Діброву, увійшов у Заборонені Двері... і вже ніколи не піднявся на високий трон, який мав успадкувати.[1] Бальдор згинув і ніхто достеменно не знав, що саме трапилося зі спадкоємцем Бреґо.
У ТЕ 3019 р. в Темні Двері увійшов спадкоємець Ісільдура, Араґорн разом із своїми друзями.[2] Він пройшов Стежками Мертвих і повів за собою Клятвопорушників, які здійснили свою обітницю і потім відійшли у Небуття.[3]