Тельхар (англ. Telchar) — ґном з Ноґрода, що в Синіх Горах. Був одним із найвидатніших ковалів в історії Середзем’я.
Історія[]
Дата народження Тельхара невідома, так само як і невідомо, ким були його батьки, до якого саме клану він належав. Однак, враховуючи, що один із своїх найвідоміших витворів — Драконовий Шолом Дор-ломіну — він викував близько ПЕ 260 р., можна припустити, що він народився або наприкінці Років Дерев, або на початку Років Сонця.
Можна з впевненістю стверджувати лише те, що він був ґномом з Ноґрода і, після навчання у майстра Ґаміля Зірака став одним із найвидатніших ковалів в історії Середзем’я.
Найвідоміші витвори Тельхара[]
До витворів Тельхара належать кілька відомих і могутніх артефакти. Відомо, що він викував Драконовий Шолом Дор-ломіну. Майстер виготовив його для Володаря Белеґоста Азаґгала. На верхівці шолома було зображено дракона Ґлаурунґа.
Від Азаґгала шолом перейшов до Маезроса, потім до Фінґона, а від того потрапив до Гадора і став найвидатнішою родинною реліквією дому Гадора, де передавався у спадок із покоління в покоління.[1]
Також Тельхар викував меч Анґріст, що спершу належав Куруфіну і, як зазначається у легендах, різав залізо наче молоде дерево. Пізніше його відібрав Берен і тоді клинок увійшов історію — саме ним Берен витнув Сильмарил із корони Морґота. Щоправда, коли він спробував повторити це з другим — клинок зламався.[2]
Меч Нарсіл, що сяяв світлом сонця та місяця, а пізніше був перекований у Андуріл також був зроблений Тельхаром. Щоправда, невідомо, кому належав меч до того, як ним заволодів Еленділ і яким чином клинок потрапив до Нуменору.[3][4]
Етимологія[]
Не визначено з якої саме мови походить ім'я Тельхар. Однак за ознаками це, ймовірно, синдарин, оскільки диграф ch не використовується в кгуздулі.
Інші версії Легендаріуму[]
Вперше Тельхар з’являється в «Слові про дітей Гуріна». Там його згадано як творця Драконового Шолома. У пізнішій версії «Квента Нольдорінва» зазначається, що він походить із Белеґоста, а не з Ноґрода.
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Діти Гуріна, Відхід Гуріна
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про Берена і Лутієн
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про Персні Влади і Третю епоху
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Дві вежі, Король зі Золотих хоромів