Татіє (кв. Tatië) – друга з жінок-супутниць Праотців ельфів, що прокинулася біля озера Куівієнен. Дружина та обрана Тата.
Історія[]
Татіє прокинулася від чарівного сну біля озера Куівієнен у РД 1050 році. Сталося це за задумом Еру Ілуватара, який, по суті, був її Творцем. Ельфійка прокинулася не сама, а була пробуджена своїм судженим Тата. За задумом Еру, Первородні ельфи від самого початку лежали парами і та, що була поруч після пробудження чоловіка і була його судженою.
Першим за задумом Еру прокидалися чоловіки-ельфи, а тоді вони пробуджували свою пару. Тож виходило так, що пробудившись, перше, що бачили чоловіки було зоряне небо і вони закохувалися в нього. А от жінки-ельфи, прокинувшись від чарівного сну, першими бачили своїх суджених, а тому і кохання до них ставало першим і найсильнішим почуттям і лише потім вони відчували любов до всього живого і прекрасного на Арді.
Певний час Тата і Татіє жили коло озера з двома іншими Праотцями та їхніми дружинами, Іміном та Іміньє, а також Енелем та Енельєю. Вони придумали чимало прекрасних слів на позначення того, що їх оточувало, а тоді вирушили з насиджених місць у мандри.[1]
Так шестеро перших ельфів, що пробудилися біля Куівієнену, натрапили на зелений видолинок, що був більшим за їхній і там спочивали шість пар квендів. Імін на правах Першого і Найстаршого запросив цих ельфів приєднатися до себе і дружини і ті погодилися. Так, вже вісімнадцять ельфів продовжили мандри і скоро натрапили на наступну улоговину.
Там раніше спочивали дев'ять пар квендів, однак чоловіки вже пробудилися від сну і милувалися зоряним небом і своїми дружинами. І тут мовив Тата, як Другий, і зазначив, що ці ельфи стануть йому супутниками. Тоді чоловіки пробудили своїх суджених і всі вісімнадцять пішли за Тата і Татіє. Клан отримав назву за іменем чоловіка Татіє - Татьяри, тобто Другі.
Третій гурт приєднав до себе Енель, на правах Третього, хто прокинувся. Їх стали називати за його іменем, Нельярами.
Коли ж ельфи зустріли ще один гурт, найбільший на той момент, що складався вже з 18-ти пар, Імін подумав про те, що кожного разу вони знаходять все більше ельфів, а тому не схотів пропонувати їм долучитися до свого племені. Відтак, цих 36 квенді запросив до себе Тата і Татіє, і вони приєдналися до його клану і стали Татьярами.
96 квенді на чолі із Праотцями та їхніми дружинами продовжили свої мандри і натрапили на ще більший гурт. 24 пари ельфів вже прокинулися від сну і пробудили своїх суджених. Вони купалися під водоспадом, коли на них натрапили Праотці із своїми племенами. Імін і тут відмовився запрошувати квендів до себе і тому до свого племені їх приєднав Енель. Так вони стали частиною Нельярів.
144 квенді жили навколо озера Куівієнен, розвиваючи свій розум і мову і придумали безліч нових слів, що заклали підвалини Праквенійської. Через деякий час Імін разом із своєю дружиною Іміньє запропонували іншим квендам продовжити мандрівку, щоб знайти більше супутників. Так, Імін розраховував відшукати інших квендів, щоб його клан став найбільшим. Однак татьяри і нельяри відмовилися від подорожі, бо були задоволені життям і не хотіли полишати насиджених місць.[1]
Відомо, що у Татіє і Тата було кілька дітей, серед них і добре відомий Фінве, перший Верховний король нольдорів.
Етимологія[]
Татіє отримала своє ім'я за чоловіком Тата, з праквенійської воно перекладалося як Друга.
Див. також[]
Джерела[]
- ↑ 1,0 1,1 Дж. Р. Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Війна самоцвітів, Квенди та Ельдари