Заповідна Рівнина (вест. Guarded Plain) або Талат-Дірнен (синд. Talath Dirnen) — лісиста рівнина, на півночі Нарґотронда, що простяглася між Сіріоном і Нароґом у Белеріанді та належала до Королівства.
Географія[]
Заповідна Рівнина знаходилася на північ від нагір'я Таур-ен-Фарот, на схід від річки Нароґ, на південь від річки Тейґлін і на захід від річки Сиріон. На сході рівнини був розташований самотній пагорб Амон-Руз.
Історія[]
Талат-Дірнен охороняли слідопити та приховані вежі. Коли Саурон завоював Тол-Сіріон, Західний Белеріанд був відкритий для його сил. Незважаючи на те, що рівнина була безлюдною, її захищали розвідники та шпигуни Нарґотронду[1], крім того там нишпорили і галадіни із Бретіла та Ґаурвеїти (вовколюди). Під керівництвом двох капітанів Ґаурвеїти контролювали територію навколо Амон-Руз, названу Дор-Куартол.
Після захоплення Туріна Турамбара рівнина була спустошена орками, а король Ородрет захищав Нарґотронд приховано, із засідок, не бажаючи привертати увагу Морґота до свого прихованого міста. І протягом багатьох років Темний володар дійсно не зважав на Королівство. Так було до тих пір, поки Турін не втік з полону разом зі своїм другом, Ґвіндором, принцом Нарґотронду. Вони прибули до Королівства і Турін за кілька років став радником короля Ородрета. Відомий як Мормеґіл, він переконав короля битися проти орків відкрито, і їм вдалося очистити рівнину від військ Морґота. Та цими діяннями вони привернули увагу першого Темного Володаря і він скерував на Нарґотронд величезне військо. Рівнина була втрачена після битви при Тумґаладі та падіння Нарґотронду.
"Морґот вислав супроти народу Нароґу величезне військо, яке довго вишколював; і Ґлаурунґ, Батько Драконів, пролетів над Анфауґлітом, а звідтіля напав на північні долини Сіріону і спричинив там неймовірне лихо. У затінку Еред-Ветріну, ведучи за собою багаточисельну армію орків, він осквернив Ейтель-Іврін і вступив у володіння Нарґотронда, спаливши дощенту Талат-Дірнен, Заповідну Рівнину, поміж Нароґом і Тейґліном."[2]
Через багато років, після того як його орки зазнали поразки в Бретілі, Ґлаурунґ попрямував через рівнину по прямій лінії, спалюючи все на своєму шляху та отруюючи повітря Талат-Дірнен.[3]
Після 590 р. Першої епохи, рівнина, як і весь Белеріанд, пішла на дно моря Белеґаер.
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), "Сказання про дітей Гуріна", Розділ VI, Гурін серед розбійників
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), "Сказання про дітей Гуріна", Розділ ХІ, Загибель Нарґотронда
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), "Сказання про дітей Гуріна", Розділ XVI, Прихід Ґлаурунґа