| “ | - Не подобається мені це здоровезне дерево. Підозріле якесь. Послухайте-но, розспівалося про сон! І до чого це! — Сем у "Володар перснів: Братство персня", Книга перша, VI. Праліс | ” |
Старий Вербочоловік (англ. Old Man Willow), також відомий як Стара Верба – старезне та величезне дерево, що стояло на березі Верболозки. Ймовірно, гуорн або здерев'янілий ент. Зосередження злої волі Пралісу.
Зовнішній вигляд[]
Стара Верба стояла на саменькому березі Верболозки, що у Пралісі. Дерево було старим та замшілим. Гілки були розкинуті, мов розпростерті руки з численними довгими пальцями, вузлуватий і покручений стовбур зяяв широкими розколинами, що поскрипували в лад із рухами гілок.[1]
Ймовірно, Старий Вербочоловік був гуорном або ж здерев'янілим ентом, адже раніше, до великої вирубки дерев, Праліс був частиною Фанґорну.
Стара Верба володіла злою силою та волею і ледь не повністю контролювала ліс, змушуючи кожну стежку вести до себе. Лише над Томом Бомбадилом у неї не було влади. Том мав владу над Старим Вербочоловіком і стримував зло в ньому настільки, наскільки міг або хотів.
Історія[]
Вербочоловік в роботі Ted Nasmith [2]
В часи Війни Персня, в ТЕ 3018, шлях Фродо, Сема, Мері та Піпіна пролягав крізь Праліс. Вже на самому початку шляху гобіти відчули на собі лиху волю лісу, адже щойно вони перетнули його межі по добре втоптаній стежці, як стежка зникла. Озирнувшись, вони ледве розгледіли темну смугу Живоплоту крізь густі стовбури дерев. А попереду — знову тільки стовбури розмаїтих розмірів і форм: прямі, криві, покручені, похилі, товсті, тонкі, гладкі, вузлуваті, гіллясті, — й усі порослі зеленим або сірим лишайником і слизькими, кошлатими наростами.
Всю дорогу гобіти відчували, що ліс ніби стежить за ними, і чим далі, тим вищим, темнішим і густішим ставав ліс. Не чути було жодного звуку, лише вряди-годи з незрушного листя скрапувала волога. Неприязнь лісу поступово переходила у ворожість і згодом гобіти почали поглядати вгору й озиратися, мовби очікуючи несподіваного удару.
Врешті-решт, після цілого дня блукань та поневірянь лісом, гобіти таки вийшли туди, куди хотів їх вивести ліс, в Долину Верболозки. Саме там Старий Вербочоловік навіяв на них сон і проковтнув Мері та Піпіна. З пастки їх визволив Том Бомбадил, що проходив поруч. Він відвів гобітів до свого будинку, де залишив їх на два дні, розпитуючи про життя Ширу та оповідаючи про Праліс та минуле.[1]
Зустріч з Бомбадилом[]
У відомій поемі з Цапокраю, Старий Вербочоловік заманює своїм співом Тома Бомбадила і поглинає його. Однак, потім Стара Верба дорікає Томові за лоскотання "черева" пір'їнками.
Що на думці в тебе, га. Томе Бомбадиле?
Бачиш, п'ють у серцевині воду мої жили,
ти, з пір'їною своєю, що мене лоскоче,
ставши, мокрий як хлющ, перед мої очі?
Том наказує Старому Вербочоловікові звільнити його, що він негайно і робить.[3]
Зображення в адаптаціях[]
Хоча сцена з Вербочоловіком так і не з’явилася у "Володар перснів: Братство персня", схожий епізод був включений у розширене DVD-видання "Володар перснів: Дві вежі", де Мері та Піпіна атакує Гуорн у лісі Фанґорн. У цій інтерпретації Древлен говорить словами Тома Бомбадила.
Старий Вербочоловік також з'являється у The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring (відеогра) та The Lord of the Rings Online.
Джерела[]
- ↑ 1,0 1,1 Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Братство персня", Книга перша, VI. Праліс
- ↑ https://www.tednasmith.com/tolkien/the-willow-man-is-tamed/
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Пригоди Тома Бомбадила