Сизиця або Ґрейлін (англ. Greylin) — найпівнічніша річка Середзем'я.
Географічні особливості[]
Річка Сизиця бере свій початок у Сірих горах і тече на південний захід, де зустрічається з Довжицею. Разом вони утворюють початок Великої річки Андуїн.
Історія[]
Третя епоха[]
У межиріччі річок Довжиці і Сизиці ТЕ 1977—2510 рр. існувало королівство людей з Еотеоду.
В ТЕ 1977 р. Фрумґар повів народ Еотеоду на Північ, з середньої до верхньої частини долини Андуїну, подалі від все зростаючих Тіней Дол-Ґулдура. Вони побудували свою столицю Фрамсбурґ (названу на честь Фрама, сина Фрумґара) між річками Довжиця і Сизиця.
Народ Еотеоду залишив береги Довгенької в ТЕ 2510 р. В ті часи нова небезпека почала загрожувати Ґондору. Велика орда диких людей із північного сходу промчала через Рованіон і, підійшовши до Бурих Земель, перетнула Андуїн на плотах. Водночас — випадково, а може, і за чиїмось задумом — орки напали з Імлистих гір. Загарбники спустошили Каленардон, і намісник Ґондору Кіріон послав на північ прохання про допомогу — адже люди з Долини Андуїну віддавна приятелювали з мешканцями Ґондору. Новини про скруту Ґондору дійшли до Еорла, і хоча здавалося, що було вже запізно, вирушив він із великим загоном вершників.[1]
Еорл прибув на Битву на Келебрантському Полі. Там північній армії Ґондору загрожувала поразка. Розбиту на Плато, відрізану з півдня, змушену переправитися через р. Світлу, її несподівано атакувала армія орків, яка відтиснула північан до Андуїну. Будь-яка надія була втрачена, аж тут із Півночі неочікувано з'явилися вершники й ударили в тил ворога. Тоді все змінилось, і ворог, розбитий ущент, був відтиснутий за Світлу. Еорл із його воїнами переслідував їх, і такий страх наганяла кіннота Півночі на ворога, що загарбників Плато охопила паніка, і вершники переслідували їх на рівнинах Каленардону.[2]
Після цієї битви Кіріон у нагороду за допомогу віддав Каленардон між Андуїном та Ісеном Еорлові та його народу. Тоді й полишили вони межиріччя річок Довгенької і Сизиці, й оселились на новій землі.[2]