Відома також, як Примітивна квендійська (Primitive Quendian) – архаїчна мова Квендів, якою вони послуговувалися після свого пробудження.
Історія[]
Невдовзі після того, як перші Ельфи прокинулися в Куівієнені, вони почали вигадувати назви для різних речей, які вони зустрічали у світі. З цієї причини вони називали себе Квенди "Ті, що говорять", оскільки вони не зустрічали жодних інших істот, які б говорили чи співали. Поступово мова ельфів розвивалася та збагачувалася.
Пізніше на ельфів натрапив Ороме і запросив їх у Валінор. Тих, хто погодився на подорож згодом назвали Ельдарами, тих, хто відмовився – Аварами.[1] Розкол ельфійських родів призвів до першого розколу в розвитку їхньої мови. Протягом довгих років Подорожі мова ельдарів змінювалася та еволюціонувала до форми, відомої як Загальний ельдарин. Мова аварців в цей час розвивалася окремо, зрештою розділившись на різні аварські мови та діалекти.
Минали віки, а мови ельфів продовжували змінюватися через міграції, війни, розквіт і занепад ельфійських королівств. З плином віків у Середзем’ї залишилося небагато (якщо взагалі були) Первородних, які ще пам’ятали архаїчну мову.[2]
Подальший поділ[]
- Праквенійська мова або Примітивна квендійська
- Аварин або аварська мова
- невідома кількість діалектів, що пішли від аварської мови
- Загальний ельдарин
- Квенья (мова Нольдорів та Ваньярів)
- Квендья (також ваньярська Квенья) – повсякдення мова Ваньярів, найбільш наближена до Праквенійської
- Нольдорська Квенья (так звана Квенья Вигнанців) – "ельфійська латина" Середзем'я
- Загальний телерин (рання мова Телерів)
- Телерин (мова Фальмарів, які досягли Аману)
- Нандорин (мова Нандорів – частково сформувалася під впливом Аварину)
- Мова ельфів Великого Зеленолісся
- Мова ельфів Лотлорієну
- Синдарин
- Доріатрин (діалект Доріату)
- Фалатрин (діалект Фаласу і Нарґотронду)
- Північний синдарин (північно-західний діалект в Дортоніоні та Гітлумі)
- Нуменорський синдарин (діалект Ґондору)
- Квенья (мова Нольдорів та Ваньярів)
- Аварин або аварська мова
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Сильмариліон", Про прихід ельфів і поневолення Мелькора
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток Е. І. Мови та народи у Третю епоху