Перша Епоха (англ. First Age) — період в історії Арди і, зокрема, Середзем'я, часто позначений абревіатурою ПЕ, що тривав від приходу у світ Старших Дітей Ілуватара та до Падіння Анґбанда. Також відомий як Прадавні Часи.
Нольдори проти Бальроґа
Перша епоха ознаменувалася створенням рас Арди, їхнім розквітом у Валінорі та Белеріанді, їхніми подвигами проти Темного Лорда Морґота та його остаточним поваленням об’єднаними арміями Валарів, Ельфів та Едайнів.
Два Дерева Валінора вели облік часу протягом більшої частини Першої Епохи. Однак із створенням Сонця та Місяця час почав вимірюватися сонячним роком, який називали коранар, або ж "сонцебіг" — набагато коротшою одиницею часу в межах Років Сонця, яка замінила довгі Роки Дерев.[1][2]
Визначення[]
На переконання Хранителів премудрості Валінору, Перша Епоха закінчилася саме тоді, коли Сонце вперше зійшло на небосхилі.[3][4] Однак для майстрів історії серед нольдорів-вигнанців Перша Епоха також включала в себе наступні шість століть їхньої війни проти Морґота і аж до його остаточної поразки.[5][6]
Таким чином, згідно з останнім визначенням, Перша Епоха загалом тривала 4902 сонячних роки, з яких 4312 сонячних років минуло між Пробудженням Ельфів і першим сходом Сонця, оскільки один валіанський рік дорівнював 9,582 рокам Сонця.
Історія[]
Роки Дерев[]
Перша Епоха почалася з Пробудження ельфів, яке відбулося в 1050 році. Прагнучи захистити Старших Дітей Ілуватара, Валари билися проти Мелькора, обложили його фортецю Утумно та перемогли його слуг. Потім Валари запросили ельфів на Захід, і в той час як одні залишилися на далекому сході Середзем’ї, інші відгукнулися на заклик і жили в мирі та блаженстві Дерев у Валінорі протягом трьох віків Ув'язнення Мелькора, аж доки останній не був звільнений з неволі.[7]
Ельфи
Зрештою, Мелькору вдалося посіяти жахливий розбрат між ельфами та Валарами і знищити Два Дерева. Після цього він разом із своєю поплічницею Унґоліантою втік до Середзем'я.[8]
Прагнучи помститися Мелькору, нольдори-вигнанці під проводом Феанора переслідували свого ворога і таким чином прийшли до північно-західного Середзем’я наприкінці Першої Епохи.
Незабаром після прибуття нольдорів у Середзем'я відбулася друга битва у Війнах за Белеріанд, Даґор-нуін-Ґіліат і Феанор був убитий під час битви з Бальроґами.[9]
Роки Сонця[]
Після знищення Двох Дерев валари створили Місяць і Сонце і відправили їх на небосхил, щоб освітлювати Середзем'я. Так розпочалися Роки Сонця. З першим променем Сонця прокинулися Молодші Діти Ілуватара — люди.[10][11]
Після того, як Сонце зійшло на небосхил і прокинулися люди, Перша Епоха тривала ще майже шість століть, навколо яких були зосереджені її найважливіші події. У Белеріанді відбулася серія жахливих битв, в яких ельфи та люди боролися проти темних сил Мелькора. Війна Самоцвітів розпочалася ще в Роки Дерев, але з прибуттям до Середзем'я нольдорів, розгорілася з небаченою до цього силою.[9]
Завершення Першої Епохи ознаменувалося останньою великою битвою у Битвах за Белеріанд, яку назвали Війною Гніву. Після подорожі Еаренділа валари втрутилися у конфлікт та самотужки виступили проти Мелькора та його прислужників: орків, драконів, бальроґів та інших чудовиськ.
Зрештою Темного Лорда було повалено і вигнано у Порожнечу. Внаслідок страшних битв, більша частина Белеріанду була зруйнована і пішла на дно Белеґаеру. Величезна кількість ельфів залишила Середзем'я і пішла на Захід, тоді як для вірних валарам людей, був піднятий острів Еленна, на якому було засноване королівство Нуменор.[12] Так почалася Друга Епоха.
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток Г. Календарі
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про людей
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Улаштування Середзем'я, Найдавніші літописи Валінора
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Втрачений шлях та інші історії, Частина друга: Валінор та Середзем'я до Володаря перснів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Улаштування Середзем'я, Найдавніші літописи Белеріанда
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Війна Самоцвітів, Частина третя. Мандрівки Гуріна та інші твори, що не є частиною Квенти Сильмариліон
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про прихід ельфів і поневолення Мелькора
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про затьмарення Валінору
- ↑ 9,0 9,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про повернення нольдорів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про Сонце та Місяць і Втаємничення Валінору
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про людей
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про морську подорож Еарендила і Війну Гніву