Ородруїн (англ. Orodruin) або Амон-Амарт — гора і єдиний вулкан у Середзем'ї. Знаходиться на північному заході Мордору, недалеко від вежі Барад-дур. Саме у полум'ї Вогняної гори Саурон викував Єдиний Перстень. Ородруїн — кінцева точка легендарної подорожі Фродо Торбина із метою знищити Єдиний Перстень і покласти край володарюванню Темного Лорда Мордору.
Історія[]
Мелькор створив гору Ородруїн ще у Першу Епоху. Назва "Мордор" могла бути дана навколишній землі ще до того, як там оселився Саурон.[1] Власне, саме Ородруїн або Судна гора стала причиною обрання Сауроном Мордору для свого місця проживання.
"... там, в тій місцині, височіла вогняна гора, яку ельфи називали Ородруїном. Власне, з тієї причини Саурон і облаштував там своє помешкання ще здавна, бо використовував полум’я, що било з самого серця Арди, для чаклунства та ковальства", - Сильмариліон, Дж. Р.Р. Толкін
Найвідомішим результатом його "чаклунства та ковальства" і фактично єдиним, про який відомо напевно, був Єдиний перстень.
Ородруїн був набагато більшим, ніж природний вулкан – Саурон поширив на нього свою власну силу та міг контролювати його вогні. Згубна гора дрімалав, коли Саурон був далеко від Мордору, і оживала, коли його сила зростала.
Гора пробудилася в 3429 році Другої епохи, сигналізуючи про атаку Саурона на Ґондор, тоді ж вона отримала ще одну назву Амон-Амарт або "Судна гора".
В 2954 році Третьої епохи, Ородруїн знову прокинувся і останні жителі Ітілієну втекли через Андуїн. Відтоді він, часу від часу, спалахував аж до кінця епохи.
Головна місія Братства Персня у Війні Персня полягала у знищенні Единого персня в жерлі вулкана Згубної гори.
Опис[]
Ородруїн стояв самотньо на порожній рівнині, плато Ґорґорот, і був з’єднаний з Барад-Дуром дорогою Саурона, височіючи приблизно на 4500 футів з висотою основи приблизно 3000 футів. Дорога наближалася до східної сторони вежі по дамбі, а потім звивалася, як змія; на той момент дорога здавалася пошкодженою лавою та кілька разів ремонтувалася.[2]
Всередині конуса Ородруїна знаходився Саммат-Наур — "Огненні Покої", що ведуть до Згубної Щілини, вогненної прірви, де було викувано Єдиний Перстень.
"Вічне, невичерпне джерело вогню, поховане під кряжами попелу, раз у раз оживало, плавилися гірські породи, і вогняні потоки з грізним гулом виривалися з тріщин і щілин на уривистих схилах. Одні сповзали широкими жолобами до Барад-Дуру, інші прокладали собі шлях по кам’яній рівнині, застигаючи вигадливими закрутами. Зловісне джерело Ородруїну, закрите кручами Ефель-Дуату від тих, хто підіймався із заходу, по цей бік перевалу заливало все навколо, і скелі здавалися покривавленими."[3] - Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", "Частина друга, Розділ 1, Вежа над Кіріт-Унґолом"
Етимологія[]
Згубна гора – загальномовний переклад слова Amon Amarth у Ґондорі від amon ("пагорб") і amarth ("доля, загибель").
Таку назву було дано тому, що в стародавніх і малозрозумілих пророцтвах вулкан пов’язувався з остаточним кінцем Третьої Епохи, коли Єдиний Перстень буде знов знайдено.[4]
Назва на синдарині звучить як Ородруїн, що тлумачиться як "Гора Полум'яного Вогню". Назва, ймовірно, складається з orod ("гора") + ruin ("вогненно-червоний").
Джерела[]
- ↑ J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The Peoples of Middle-earth, "XIII. Last Writings", p. 390 (note 14).
- ↑ Karen Wynn Fonstad, The Atlas of Middle-earth, p. 146
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", "Частина друга, Розділ 1, ВЕЖА НАД КІРІТ-УНГОЛОМ"
- ↑ http://www.hammondandscull.com/addenda/readers.html