Ноґрод (англ. Nogrod) — одне із двох великих міст ґномів у Синіх Горах, іншим був Белеґост. Королівство ґномів Ноґрода.
Географія[]
Ноґрод був розташований у північно-центральній частині гірського хребта Синіх Гір, на південь від гори Долмед, де ґномська дорога Белеріанду вела в Еріадор. Місто стояло на межі єдиного безпечного проходу через гірський масив і ґноми добре охороняли його.[1]
Історія[]
Ноґрод було засновано в Роки Дерев, коли двоє із Семи Отців Ґномів прокинулися під Синіми Горами. Це були пращури Вогнебородих та Широкобоких.
Мало хто з ельдарів бував у Ноґроді, крім Темного ельфа Еола з Нан-Ельмота і сина його — Маеґліна. Натомість, ґноми часто бували в Белеріанді і, задля зручності, проклали широку дорогу, що вела попід схилами Гори Долмед, бігла вздовж течії ріки Аскар і перетинала Ґеліон при Сарн-Атраді, Кам’янистому Броді, де пізніше відбулася велика битва.
Між науґрімами й ельдарами ніколи не було справжньої приязні, проте обидва народи мали один із одного користь і тому спілкувалися та завзято торгували.[2]
Коли Тінґол почав задумуватися про те, щоб озброїти своїх людей, адже наближалися лихі часи, її для Короля вперше викували науґріми, котрі в цій справі не мали рівних, хоча жоден із них не зміг перевершити майстрів із Ноґрода, найславетнішим серед котрих був Тельхар. Та й взагалі, в часи Першої Епохи ґноми з Ноґроду і сусіднього Белеґосту осягнули чимало таємниць майстерності та таких, що ковалі та каменярі з цих міст здобули неабияку славу між родичами.[3]
Славетний меч Анґріст викував саме Тельхар з Ноґроду. Подейкували, що клинок розтинав залізо так, наче то було молоде дерево.[4]
Перед Нірнаєт-Арноєдіад ґноми з Ноґрода погодилися допомогти Маезросові, постачаючи як озброєних воїнів, так і зброю зі своїх чималих арсеналів; в кузнях Ноґрода та Белеґоста в ті дні кипіла жвава робота.[5]
Найуславленішим з усіх їхніх творінь ґномів у Прадавні Часи була Ґномівська Пектораль, Науґламір, що її виготовили майстри з Белеґоста та Ноґрода. Пектораль пережила чимало пригод, та зрештою, опинилися в руках Короля Тінґола і він надумав переробити виріб і вправити у нього Сильмарил, який також, внаслідок певних обставин, дивом опинився в Доріаті.
Якраз у ту пору великі майстри Ноґрода саме прибули в Доріат і король виголосив їм своє бажання. Ґноми, побачивши творіння своїх отців, а тоді ще й сяйливу Коштовність Феанора, задумали лихе: нестримна жага заволодіти обома коштовностями й віднести їх до своїх далеких домівок у горах заволоділа науґрімами.
Зрештою, коли робота була завершена, ґноми з Ноґрода вбили Короля Тінґола і вкрали Пектораль. Ельфи швидко відреагували на страшний злочин і помстилися, вирізавши ледь не всіх злочинців та повернули вкрадену коштовність Меліан. Однак, були й ті, хто вцілів. Вони повернулися у Ноґрод і там вони розповіли дещо з того, що скоїлося, сказавши, ніби в Доріаті, за наказом ельфійського Короля, було вбито ґномів, і що так він хотів обдурити їх із винагородою.[6]
Ґноми Ноґрода зажадали помсти і попросили помочі в Белеґості, але там їм відмовили, і ґноми Белеґоста намагалися відрадити їх од лихих намірів, однак не вийшло. Незабаром чисельне військо виступило з Ноґрода і, переправившись через Ґеліон, бойовим строєм рушило на захід Белеріанду. Науґріми розграбували Доріат і багато ельфів та ґномів загинули там у страшній битві. Так між двома расами залягла страшна ворожнеча, що тривала кілька тисячоліть.
Біля Сарн-Атрада на ґномів, що поверталися з Доріата чекала засідка: Берен разом із сином своїм Деором та іншими ельфами чекали на науґрімів і напали на них. Під час тієї битви при Сарн-Атраді Берен бився востаннє, і власноруч убив Володаря Ноґрода, і виборов у нього Ґномівську Пектораль; але той, помираючи, прокляв увесь скарб.
Наприкінці Першої Епохи Ноґрод був зруйнований у Війні Гніву. Приблизно в ДЕ 40 році багато ґномів із зруйнованого королівства переселилися до Кгазад-думу і примножили його славу та багатство. Щоправда, деякі ґноми вирішили залишитися в Синіх Горах і заснували там нові поселення.[7][8]
Етимологія[]
Назва Ноґрод походить з синдарину і перекладається як Печерна Будова або Порожнисте житло. В перекладі на українську було враховано дієслово "будувати" пов’язане з давньоукраїнським іменником буда — житлова або господарська споруда.[9]
В синдарській назві слово складалося з науґ «ґном» та ґрот (ґрод) — копальня, підземна оселя.[10] Ноґрод початково був Новрод — "порожниста копальня" (звідси переклад "Печерна Будова"), та згодом назву змінили під впливом слова науґ — «ґном».
Оригінальна назва міста, на мові ґномів (кгуздул) звучала як Тумунзаґар.
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Мапа Белеріанду і північних земель
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про синдарів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про повернення нольдорів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про Берена і Лутієн
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про П'яту Битву: Нірнаєт-Арноєдіад
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про знищення Доріату
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток A. ІІІ. Народ Дуріна
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток Б. Друга Епоха
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Покажчик власних назв
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Складові частини квенійських і синдарських власних назв