Невраст

Невраст (синд. Nevrast) або Поближній берег – прибережна область на півночі Белеріанду, на захід від Дор-Ломіна. Домівка Дому Фінґольфіна.

Лебеді ведуть Туора до Віньямару, робота Теда Несміта

Географічні особливості

Землі Неврасту лежали на узбережжі Великого моря в Середзем’ї, в Першу епоху. На синдарині ця назва означала "Поближній берег", і спочатку так називали всі прибережні землі на південь від Затоки Дренґіст, та згодом назва закріпилася тільки за берегом, розташованим поміж Дренґістом і Бескидом Терас. Деякі ельдари вважали Невраст частиною Белеріанду, тоді як інші вважали край частиною Гітлуму. До Белеріанду Невраст відносили через м'який клімат, зволожену землю і відсутність холодних північних вітрів, які віяли над Гітлумом.

Невраст виглядав як улоговина, обступлена горами та високими прибережними скелями, за якими відкривалася рівнина, де не текло жодної ріки. Посеред Неврасту лежало велике озеро Лінаевен, оточене болотами. Поблизу озера мешкало безліч птахів.

Історія

На момент коли у Середзем'я повернулися нольдори, в Неврасті, неподалік від узбережжя, жило багато Сірих ельфів, особливо довкола Бескиду Терас на південному заході, адже до того місця мали звичку припливати Ульмо й Оссе. Народ, що мешкав у Неврасті обрав своїм правителем Турґона і там, вперше, відбулося злиття нольдорів та синдарів.

Турґон мешкав у Неврасті, під Бескидом Терас коло моря, в чертогах, що називалися Віньямар. Цей край залишався його домівкою приблизно століття, орієнтовно до ПЕ 116 року, доки не побудував Ґондолін. Покидаючи Віньямар, Турґон, за вказівкою Ульмо, залишив в Неврасті шолом, кольчугу і меч. Приблизно в середині другого століття Першої епохи землі Неврасту знелюдніли, і залишалися такими до приходу Туора. В цілому ж, спорожнілий Невраст залишався безживним аж до зруйнування Белеріанду.