
Морґульська долина by Stephen Hickman [1]
Морґульська долина (синд. Imlad Morgul) — долина річки Морґулдуїну, що розташована біля західного підніжжя Похмурих Гір. Біля витоку річки в Ітілієні стояла фортеця Мінас-Морґул. Єдиними рослинами у долині, вздовж річки, були бліді білі квіти, які, як вважалось, виділяють шкідливі пари.
Широкі низини лежали по обидва береги потоку, тінисті луки, порослі блідими білими квітами. Вони також світилися, красиві, та водночас жахливої форми, ніби почвари з кошмарного сну; й від квітів розходився млосний, цвинтарних дух; запах тліні висів у повітрі.
Під час своєї подорожі до Ородруїну, Фродо, Сем і Ґолум зайшли в Морґульську долину. За словами Ґолума, тільки так вони могли дістатися сходів, що вели до Кіріт-Унґол. Коли вони втрьох проходили повз міст Мінас-Морґула, Фродо, одурманений випарами білих квітів, в якусь мить залишив Сема і Ґолума й рушив по мосту прямо до брам міста Примар Персня та був вчасно перехоплений Семом.[2]
Фродо запаморочилось у голові й потемніло в очах. Тоді раптом ніби якась сила взяла гору над його волею, він зірвався і побіг, витягнувши руки, голова його хилиталася з боку на бік. Сем і Ґолум побігли за ним. Сем схопив і підтримав свого господаря, коли той спіткнувся і мало не впав, просто перед самим мостом.
Коли подорожні, нарешті, дібралися до сходів і почали ними підніматися, сморід залишився позаду, на дні долини. Пізніше, після перемоги армії Заходу в Війні Персня, Морґульська долина була випалена за наказом короля Елессара, а зачистив залишки орків Фарамир зі своїми загонами Слідопитів Півночі.
Джерела[]
- ↑ https://i.pinimg.com/originals/b1/ad/59/b1ad59ad0b23125c75c847646bb127d3.jpg
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Дві вежі", Книга четверта, VIII. Сходи Кіріт-Унґолу