Медусельд (англ. Meduseld) або Золоті Хороми — королівські палати Володарів Рогану.
Загальне уявлення[]
Золоті Хороми королів Рогану були розташовані в Едорасі, на вершині зеленого пагорбу, що був оточений ровом, могутнім валом і частоколом. Дах Медусельду, здавалось, був перекритий золотом і сяйво розливалося навкруги. Ворота Золотого Палацу теж були позолочені, а біля них стояла варта у блискучих обладунках.
- "На зеленій терасі стояла висока плита, оздоблена кінськими головами, з-під неї било іскристе джерело; вода впадала в широку чашу, з якої переливалась і живила струмок. Угору з тераси піднімалися кам'яні сходи, високі та широкі, а обабіч на верхньому помості стояли кам'яні лави. Там сиділи, тримаючи на колінах оголені мечі, вартові. Їхнє золотаве волосся було заплетене в коси; на зелених щитах палало сонце, довгі обладунки яскраво блищали, і коли воїни підвелися, то видалися вищими за смертних людей."
- –Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Дві вежі", Книга третя, VI. Король Золотого палацу
Одразу за головною брамою Медусельда знаходилась довга і широка зала, яку наповнювали тіні й напівтіні. Висока покрівля трималася на міцних колонах. По боках зали розташовувалися високі вікна, а в стелі зяяв круглий отвір, крізь який, поміж тонкими цівками диму факелів виднілося небо. Долівка Золотого Палацу була викладена кольоровою мозаїкою; під ногами всіх, хто заходив до хоромів вилися рунічні знаки та дивовижні візерунки. Колони, що тримали стелю, були розкішно різьблені і тьмяно мерехтіли позолотою та нечіткими кольорами. На стінах висіло багато тканих килимів, і їхніми широкими просторами крокували герої давнини.[1]
Посеред Медусельду, зазвичай, яскраво палало відкрите вогнище. За вогнищем, у глибині хоромів, був розташований поміст із трьома сходинками, повернутий на північ до дверей, на якому стояло велике позолочене крісло – трон Королів Марки.[1]
Історія[]
Будівництво Медусельда розпочалося за часів правління короля Бреґо, сина Еорла Юного. Золоті Хороми було добудовано у 2569 році Третьої епохи. Під час бенкету на честь освячення Золотого Палацу, старший син Бреґо, Бальдор, дав необачну клятву здійснити похід Стежками Мерців. Того ж року він вирушив до Смурного Капища, увійшов в Темні Двері і вже ніколи не піднявся на високий трон, який мав успадкувати, згинувши на тій стежині. Наступного року Король Бреґо помер від горя.[2]
У 2758 році Третьої епохи Медусельд, як і майже весь Роган, був захоплений Вульфом. В ході війни проти смурноземців, рогірими зазнали страшної поразки, і землю їхню було спустошено: ті, кого не вбили та не перетворили на рабів, утекли до гірських долин. Короля Гельма змусили відступити від Переправ на Ісені зі значними втратами, й він заховався за стінами Горнбурґа та в ущелині позад нього (її згодом назвуть Гельмовим Яром). Там супротивники взяли його в облогу. Вульф захопив Едорас і, сівши в Медусельді, нарік себе королем Рогану. Там Галет, Гельмів син, останній із усіх, поліг, захищаючи двері Золотого Палацу.
Після Довгої Зими, небіж короля Гельма, Фреалаф, вийшов зі Смурного Капища і з невеликим загоном відчайдухів зненацька захопив у Медусельді Вульфа й убив його. Сталося це навесні 2759-го року Третьої епохи. Після того, як з Ґондору нарешті наспіла допомога смурноземців прогнали геть із земель Марки, навіть із Ісенґарда; і Фреалаф став королем. Наприкінці Третьої епохи Медусельд був хоромами короля Теодена.[3] Сьомого серпня ТЕ 3019 року, після перемоги у Війні Персня, тіло Теодена було доставлено в Медусельд.
- "Золоті Хороми були прикрашені чудовими гобеленами й осяяні світлом, і там відбувся найпишніший бенкет із часу їхньої побудови. А через три дні люди Марки приготувалися до поховання Теодена."
- –Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Книга шоста, VI. Велике прощання
Коли похорон відбувся й ущухли жіночі ридання, і Теодена нарешті залишили самого спочивати в кургані, народ зібрався в Золотих Хоромах на тризну і відкинув скорботу, бо Теоден дожив до сивих літ і помер із честю, як найвеличніші його праотці.[4]
Етимологія[]
Слово Медусельд походить із давньоанглійської і перекладається як "Медовий зал", що в свою чергу означає "Зал бенкетів".[5]
Джерела[]
- ↑ 1,0 1,1 Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Дві вежі", Книга третя, VI. Король Золотого палацу
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, ІІ. Дім Еорла
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Дві вежі", Книга третя, II. Вершники Рогану
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Книга шоста, VI. Велике прощання
- ↑ John Garth, "J R R Tolkien's Beowulf: one man's passion for the threshold between myth and reality" dated 29 May 2014, newstatesman.com (accessed 29 May 2014)