Маргвіні (англ. Marhwini) — північанин, належав до знатного роду Королівства Рованіон, перший ватажок еотеодів.
Життєпис[]
Маргвіні належав до вельми знатного та шанованого роду у Королівстві Рованіон. Його батько Маргарі був нащадком відомого короля Рованіону Відуґавії.
У ТЕ 1851 р. плем'я Візників захопило Рованіон та поневолило більшість його мешканців. У відповідь на агресію східнян, король Нармакіл II разом із батьком Маргвіні, ватажком рованіонців Маргарі повів велику армію на рівнини Рованіону, на південь від Морок-лісу і зібрав всі розсіяні залишки жителів півночі. І сталася велика Битва на рівнинах, що перетворилася на катастрофу. Не дивлячись на досить велике військо, Нармакіл II був переможений і загинув у бою разом із Маргарі. Залишки його армії відступили через Даґорлад в Ітілієн. Ґондор втратив всі землі на схід від Андуїна.
Маргвіні, прикриваючи відступ армії після Битви на рівнинах, зібрав частину уцілілих північан. Вони вирушили далі на північ, пройшовши між Морок-лісом і Андуїном, і оселилися в долинах Великої річки між островом Каррок і Ірисовими луками, де до них, згодом, приєдналися інші біженці, що пройшли через Ліс. Так виник народ Еотеод.[1]
Землі Рованіону, батьківщина Маргвіні та еотеодів, знаходилися під ярмом східнян впродовж 43 років, доки та частина північан, що залишалися в рабстві не наважилася на повстання. В цей же час, король Калімехтар, син Намаркіла II, вирішив відплатити Візникам за поразку в Битві на рівнинах та помститися за батька. Маргвіні відправив до короля гінців з попередженням про те, що Примарні Вершники збираються напасти на Каленардон через Вигини. Крім того, вони повідомили також, що готується повстання поневолених жителів Рованіону, яке почнеться, якщо східняни встрягнуть у бодай якусь війну.
При першій нагоді Калімехтар вивів війська з Ітілієна, подбавши про те, щоб ворогам стало відомо про його наближення. Примарні Вершники прийшли з усіма силами, які в них були і Калімехтар відступив, заманюючи їх подалі від їхніх поселень. Зрештою на рівнині Даґорлад вибухнула битва, і довгий час її результат був незрозумілим. Однак приспіли Вершники Маргвіні і завдали східнянам удару з тилу.
Повстання про яке знав і попереджав Маргвіні теж спалахнуло. Відчайдухи підняли рабів і спільними зусиллями їм вдалося підпалити безліч будинків східнян, їхні комори та укріплені табори, складені з возів. На жаль, більшість повстанців при цьому загинули адже були погано озброєні, а вороги не залишили свої будинки без охорони.[1]
Врешті-решт Маргвіні довелося відступити у свої землі в Долинах Андуїну, вцілілі північани приєдналися до нього і так і не повернулися до своїх колишніх осель.
Етимологія[]
Слово Маргвіні походить з ґотської мови і означає "друг коня". Перший елемент імені пов'язаний з англійським словом "mare", що перекладається як кобила. Друга частина є ранньою формою давньоанглійського "-wine", що означає друг і яку можна побачити в кількох рогіримських назвах (наприклад, Фольквайн, Ельфвайн).[2]