Лото Саквіль-Торбин (англ. Lotho Sackville-Baggins) — єдина дитина Ото і Лобелії Саквіль-Торбинів. Під час Війни за Перстень встановив тоталітарний режим у Ширі.
Життєпис[]
Лото народився у ТЕ 2964 році Третьої Епохи, у Ширі. Його батьками були Ото Саквіль-Торбин та Лобелія Тугопасок.[1]
Після того, як батько Лото, Ото, помер у ТЕ 3012 році, Лото успадкував плантації люлькового зілля в Південній Чверті, що забезпечило йому статус багатого гобіта.[2]
За словами фермера Домосіла, ще за кілька років до початку Війни Персня Лото налагодив торгівлю люльковим зіллям з чужинцями з Півдня. Крім того, ходили чутки, що він придбав Старий Млин ще до того, як Фродо Торбин продав його родині Торбин Кут.[2]
23 вересня 3018 року Лото і Лобелія прибули в Торбин Кут одразу після обіду, щоб оглянути тепер вже свою власність і отримати ключі від Фродо.[3] Незабаром після цього вони переїхали в резиденцію.
Пізніше Лото зруйнував Старий Млин і найняв сторонніх людей, щоб побудувати більший млин та інші подібні будівлі з каменю, щоб ефективніше та швидше молоти кукурудзу. Наприкінці того ж року Лото почав скуповувати величезну кількість майна по всьому Ширу, а також налагодив масову торгівлю з південцями, зокрема, з Ісенґарду.
| “ | — Зараз у нас немає люлькового зілля, — відповів Гоб, — а якщо і є, то тільки для служак Боса. Усі наші запаси, здається, вичерпано. Та ми чули, що цілі вози, навантажені зіллям, котилися старою дорогою з Південної Чверті кудись через Сарн-Брід. То було наприкінці минулого року — після того, як вас тут не стало. Проте все це робилось і раніше, тільки нишком і потроху. Той Лото... | ” |
Наприкінці 3018 року, як вже зазначалося, Лото "почав вивозити зі Ширу безліч речей, а не тільки листок". Гобіти вже потроху злидарювали, до того ж насувалася зима. Мешканці були злі, та Лото знав, як їм відповісти. Так, коли гобіти почали скаржитися на дефіцит продуктів та люлькового зілля, Лото змусив кількох Розбійників залишитися у Ширі, щоб утвердити своє панування та встановити, по суті, тоталітарний режим.
Зрештою, у Шир припхалося багато людей, здебільшого розбійників, із великими возами: одні, щоб відвезти гобітське добро на південь, а інші — щоб тут осісти. Згодом прийшли ще люди. І доки гобіти второпали, в яку насправді халепу втрапили, їх уже багато розвелося і тут, і там, і по цілому Ширу. Розбійники валили дерева, копали та будували собі хижі й будинки — такі, які були до смаку їм.
Спершу Лото платив за відібране майно та відшкодовував збитки, проте невдовзі розбійники почали керувати всім самі й брати все, що заманеться. Старий голова Ширу Віл подався до Торбиного Кута, щоби висловити своє невдоволення, але так і не повернувся звідти. Розбійники впіймали його і замкнули в норі у Міхоритові.
У 3019, незабаром після Нового року, Лото проголосив себе Босом ширифів, себто просто Босом, і почав чинити все, що лише хотів, а той, хто ставав "зухвалим" повторював долю Біла.
Життя гобітів у Ширі дедалі гіршало. Зілля для мешканців краю уже не було — тільки для служак Лото. Розбійники позачиняли всі заїзди, й усього, крім Правил, ставало щораз менше, хіба що гобіти встигали заховати якусь дрібку свого майна, перш ніж розбійники приходили збирати данину "задля справедливого розподілу".
Це означало, що вони мали їжу, а гобіти — ні, за винятком тих скупих пайків, на які можна було розжитись у домах ширифів і які ледве чи можна було перетравити.
Коли Тан Паладін II відмовився визнати Лото Босом, Лото послав своїх Людей до Тукокраю. Проте звитяжні Туки не здавалися і продовжували чинити завзятий опір. Так продовжувалося і в час повернення з подорожі Фродо, Сема, Мері та Піпіна.
Режим Лото в Ширі закінчився у вересні 3019 року, коли Шаркі прибув у Торбин Кут особисто і захопив Шир. Невдовзі Лото більше не з'являвся на публіці, а його матір, Лобелію, відправили до однієї з буцегарень у Міхоритові.
Пізніше з'ясувалося, що Лото був зарізаний Ґрімою уві сні і, можливо, навіть з'їдений ним. Діяв він за наказом Сарумана.