Калімехтар, англ. Calimehtar (King of Gondor) — тридцятий король Ґондору.
Життєпис[]
Калімехтар народився у 1736 році Третьої епохи і був сином короля Нармакіла II.
За часів правління батька Калімехтара, Ґондор спіткало чергове лихо. На Південне Королівство почали чинити набіги колісничники, які виснажили і без того змалілу силу Ґондору: війни з ними тривали майже сотню літ.
Візники були народом (чи союзом багатьох народів), що прийшов зі Сходу: вони були міцнішими та краще озброєними, ніж усі ті, хто приходив раніше. Мандрували вони на великих підводах, а їхні вожді билися, їдучи в колісницях. Підбурені (як стало зрозуміло згодом) Сауроновими емісарами, вони зненацька напали на Ґондор.[1]
У відповідь на агресію візників, король Нармакіл II разом із вождем рованіонців Маргарі (нащадком Відуґавії) повів велику армію на рівнини Рованіону, на південь від Морок-лісу і зібрав всі розсіяні залишки жителів півночі. І сталася велика Битва на рівнинах. Однак, не дивлячись на досить велике військо, батько Калімехтара був переможений і загинув у бою разом із Маргарі в 1856 році Третьої епохи.[2]
Залишки армії відступили через Даґорлад в Ітілієн. Ґондор втратив всі землі на схід від Андуїна.[3]
Народи східного та південного Рованіону було захоплено в рабство, а кордони Ґондору пересунулися до Андуїну й Емин-Муїлу.
Після смерті батька Калімехтар успадкував трон Ґондору. Сталося це, як вже зазначалося, у 1856 році Третьої епохи.
Землі Рованіону знаходилися під ярмом східнян впродовж 43 років, доки та частина північан, що залишалися в рабстві не наважилася на повстання. В цей же час Калімехтар, нарешті зібрав достатньо сил, щоб відплатити Візникам за поразку в Битві на рівнинах та помститися за батька. Ватажок Еотеоду Маргвіні відправив до короля гінців з попередженням про те, що Примарні Вершники збираються напасти на Каленардон через Вигини. Крім того, вони повідомили також, що готується повстання поневолених жителів Рованіону, яке почнеться, якщо східняни встрягнуть у бодай якусь війну.
У 1899 р. Третьої епохи, при першій нагоді, Калімехтар вивів війська з Ітілієна, подбавши про те, щоб ворогам стало відомо про його наближення. Примарні Вершники прийшли з усіма силами, які в них були і Калімехтар відступив, заманюючи їх подалі від їхніх поселень. Зрештою на рівнині Даґорлад вибухнула битва, і довгий час її результат був незрозумілим. Однак приспіли Вершники Маргвіні і завдали східнянам удару з тилу.[3]
Повстання про яке знав і попереджав Маргвіні теж спалахнуло. Відчайдухи підняли рабів і спільними зусиллями їм вдалося підпалити безліч будинків східнян, їхні комори та укріплені табори, складені з возів. На жаль, більшість повстанців при цьому загинули адже були погано озброєні, а вороги не залишили свої будинки без охорони.
В будь-якому випадку, Калімехтар разом із силами Маргвіні завдали східнянам нищівної поразки і наступні 45 років вони не турбували Південне Королівство.[4]
У 1900 році Третьої епохи король Калімехтар побудував Білу Вежу у Мінас-Анорі, де було розміщено палантир.[5]
Король Калімехтар помер у 1936 році Третьої епохи, доживши до двохсот років. Спадкоємцем трону став його син Ондогер.
Етимологія[]
Ім'я Калімехтар має квенійське походження і означає "Світлий воїн".[6]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, Королівства у вигнанні. Ґондор і Спадкоємці Анаріона
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Додаток В. Третя Епоха, 1856 рік
- ↑ 3,0 3,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Незавершені оповіді Нуменору і Середзем'я", Частина третя: Третя епоха, "Кіріон та Еорл і дружба Ґондору і Рогану". І Північани та візники
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Третя епоха, 1899 рік
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Третя Епоха, 1900 рік
- ↑ Paul Strack, "Q. Calimehtar m.", Eldamo - An Elvish Lexicon (accessed 19 July 2021)