Затока Бельфалас (англ. Bay of Belfalas) або Вітряна бухта Бел — величезна затока Белеґаеру, що знаходилася між мисом Андраст і Умбаром.
Затока Бельфалас
На сході в затоку впадала річка Андуїн, біля гирла якої був розташований острів Тольфалас. Ґондорський феод Бельфалас був розташований на північний захід від Тольфаласу.[1]
Береги навколо затоки були, здебільшого, спустошеними в Другу Епоху, за винятком синдарського поселення пізньої Першої Епохи, на місця якого пізніше виникла гавань Еделлонд.
Під час Повалення Нуменору рівень води в затоці різко піднявся, а земля навколо неї піднялася. Андуїн проклав собі новий шлях багатьма потоками, утворивши велику дельту. Тольфалас був майже зруйнований і, зрештою, перетворився на безплідну й самотню гору неподалік берега.
Корсари з Умбару часто атакували узбережжя Ґондору. У ТЕ 2758 році, три великих флоти з Умбару в черговий раз атакували Ґондор і вели війну на всіх узбережжях Південного Королівства, аж доки Намісник-правитель Береґонд не здолав загарбників.[2]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Мапи. Захід Середзем'я
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток A. Ґондор та нащадки Анаріона