Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Залізні Пагорби (англ. Iron Hills) або Залізний Кряж — вервечка пагорбів на північному сході Рованіону. Дім для окремої гілки ґномів з Народу Дуріна.


Географічні особливості[]

Залізний Кряж разом із Сірими горами були залишками зведених у давнину Залізних гір, що оперізували північні володіння Мелкора — холодну й пустельну країну Дор-Даеделот.

На пагорбах брала свій початок річка Червоновода, що згодом впадала у Бистрицю. Залізний Кряж був багатий на поклади заліза від чого, власне і отримав свою назву.[1] Натомість, золота у горах було не так вже й багато, адже відомо, що ґноми Залізного Кряжу були не настільки багатими як їхні родичі з Королівства під горою.[2]

Історія[]

Перша епоха[]

Відомо, що Довгобороди колонізували Залізні пагорби ще у Першій епосі. Пагорби були для них основним джерелом залізної руди.

В ранні роки ґноми проклали дорогу через Велике Зеленолісся, відому як Мен-ін-Науґрім або Стара лісова дорога, що пролягала від східних воріт підземного Королівства ґномів, спочатку відомого як Кгазад-дум, а пізніше як Морія і аж до копалень, власне, Залізного кряжу.[3]

Приблизно в цей самий період, люди, що мігрували зі сходу — "відсталі родичі" едайнів — вирішили оселитися на землях між Залізними Пагорбами та Великим Зеленоліссям.[4]

Друга епоха[]

Після того, як Саурон знищив Ереґіон у 1697 році, Довгобороди зачинили ворота Кгазад-думу, а орки взяли під свій контроль північні відроги Імлистих та Сірих гір. На деякий час це завадило сполученню між Залізними Пагорбами та Кгазад-думом.[5]

Третя епоха[]

У 1981 році останні ґноми, що мешкали в Кгазад-думі, втекли від бальроґа, що вбив короля Дуріна VI і Наїна I.[6] Деякі з них оселилися в Залізних Пагорбах.

У 2570 році дракони почали дошкуляти ґномам на півночі, а в 2589 р. Даїна І разом із його другим сином Фрором при дверях власного чертогу в Сірих горах вбив велетенський крижаний дракон.[7] Через це у 2590 році Ґрор, син Даїна І, залишив Еред-Мітрин та заснував власне королівство в Залізних Пагорбах.

Протягом кількох століть Ґрор і його люди звеличили Залізні пагорби, перетворивши їх із занедбаних копалень на велике і могутнє королівство, яке зміцніло ще більше після того як дракон Смоґ розрушив Королівство під горою у 2770 році і до Залізних пагорбів ринули уцілілі ґноми. Перед смертю Смоґа у 2941 році, королівство ґномів у Залізних пагорбах було єдиною могутньою силою на північному сході Дикого Краю, здатною чинити великий і досить потужний опір силам зла.[8]

У 2799 році відбулася остання битва Війни Ґномів та Орків при Азанульбізарі перед Східною брамою Морії. Коли підкріплення на чолі з Наїном I прибуло із Залізних пагорбів, битва обернулася на користь ґномів, однак в тій битві король ґномів Залізного Кряжу загинув. Після закінчення війни Даїн Сталестоп повернувся до Залізних Пагорбів, де став новим королем.[9]

У 2941 році король Даїн Сталестоп повів своїх воїнів у Битві п’яти армій поблизу Еребора. Битва була виграна, але Торін II Дубощит загинув і Даїн став новим Королем під Горою та Королем Довгобородих як Даїн II.[9] Він переїхав до Еребору разом із багатьма своїми людьми та відновив його. Королівство стало найбільшим та найміцнішим ґномівським поселенням на півночі.

Про долю поселень в Залізних Пагорбах з тих пір було невідомо, однак, ймовірно, вони не були повністю безлюдними.[2]

Джерела[]

  1. J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The Peoples of Middle-earth, "VIII. The Tale of Years of the Third Age"
  2. 2,0 2,1 Robert Foster, The Complete Guide to Middle-earth, p. 212
  3. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Мапи
  4. J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The Peoples of Middle-earth, "X. Of Dwarves and Men", "The Atani and their Languages", p. 306
  5. J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The Peoples of Middle-earth, "X. Of Dwarves and Men", "Relations of the Longbeard Dwarves and Men", p. 306
  6. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Третя Епоха
  7. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, ІІІ. Народ Дуріна
  8. Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Незавершені оповіді Нуменору і Середзем'я", Частина третя: Третя епоха, «Похід до Еребора»
  9. 9,0 9,1 Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, ІІІ. Народ Дуріна
Advertisement