Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Залізні Гори (англ. Iron Mountains) або Еред-Енґрін — величезний гірський хребет на півночі, що простягався через Середзем’я зі сходу на захід. На заході він вигинався на північ за сто льє від Гелькараксе.[1]


Історія[]

У давні часи Залізні Гори були розташовані близько до Синіх Гір на заході та Червоних Гір на сході, але під час війн між Валарами та Мелькором гірський хребет було зруйновано.[2]

Великі фортеці Мелькора, Анґбанд і Утумно були розташовані в Залізних Горах. На північ від гірського хребта, лежали області постійного холоду.

Після Війни Гніву Залізні гори були зруйновані та зникли, принаймні та їх частина, що лежала безпосередньо на північ від Белеріанду.

Зображення в адаптаціях[]

Карен Вінн Фонстад у своїй книзі "Атлас Середзем’я" припустила, що залишками Залізних Гір після Першої Епохи могли бути всі північні гірські хребти Еріадору та Рованіону: Анґмарські Гори, Еред-Мітрін і Залізні Пагорби, все ще зайняті орками та драконами аж до кінця Третьої Епохи.

Однак це уявлення передує публікації "Народів Середзем’я", де розкривається, що Сірі Гори та Залізні Пагорби існували в Першу Епоху незалежно від Залізних Гір. Саме в цей період ґноми Кгазад-думу вперше колонізували Залізні Пагорби. Вони також вважали Сірі гори, що лежали між Кгазад-думом і Залізними Пагорбами, частиною своєї території.[3]

Джерела[]

  1. Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Втрачений шлях та інші історії, Частина друга: Валінор та Середзем'я до Володаря перснів
  2. Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Улаштування Середзем'я, Амбарканта
  3. Карен Вінн Фонстад, Атлас Середзем'я
Advertisement