Енель (кв. Enel) – прабатько ельфів з клану Нельяри, третій з перших трьох ельфів-праотців, що прокинулися біля озера Куівієнен.
Історія[]
Енель прокинувся третім серед трьох ельфів-праотців біля озера Куівієнен у РД 1050 році. Першим був Імін, а другим – Тата. Дружиною Енеля стала Енельє, яку він пробудив від сну.
Подорожуючи разом із двома іншими праотцями та їхніми дружинами, квенди знаходили у лощинах і видолинках інші групи ельфів. Так, Енель долучив до себе третій гурт квендів, що складався з 12-ти пар. Вони рушили за Енелем і стали звати себе за його іменем – Нельяри, тобто Треті. Мандруючи далі, ельфи натрапили на ще один гурт і, так як Імін вже вдруге відмовився приєднати їх до себе, а попередніх зробив своїми супутниками Тата, Енель запропонував їм приєднатися до нього і був це найбільший гурт, який вони зустрічали до цього – 24 пари.[1]
Так, клан Нельярів, разом з Енелєм і його дружиною Енельє, налічував 74 особи і був найбільшим серед кланів.
У Енеля і його дружини було кілька дітей. Серед нащадків Енеля були, зокрема, Ельве, Ольве та Ельмо. Точної інформації про те, чи були брати синами Енеля не має, однак виходячи з дат, а саме з того факту, що у РД 1102 році Ельве вирушив до Аману, можна припустити, що вони були саме синами, а не онуками.
Вже в Амані, ті з нельярів, хто долучився до Великого походу стали називатися телерами. Ті, хто залишився в Середзем'ї, згодом поділилися на синдарів та аварів.
Етимологія[]
Ім'я Енель з праквенійської перекладається як Третій.
Див. також[]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р. Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Війна самоцвітів, Квенди та Ельдари