Еделлонд (англ. Edhellond) — стародавня гавань на півдні Ґондору. Місто було засноване на південний захід від місця, де річки Рінґло та Мортонд зливаються в одну та впадають у гавань Кобас.
Еделлонд на картці TLOTR TCG
Історія[]
Еделлонд був заснований наприкінці Першої Епохи, одним із синдарських мореплавців і його послідовниками, що походив із Західного Белеріанду і встиг залишити рідні землі на трьох маленьких кораблях, коли армії Морґота перемогли Ельдарів та Едайнів. Згодом населення Еделлонду збільшилося за рахунок лісових ельфів-авантюристів, що шукали Белеґаер і спустилися для цього Андуїном.[1]
Землі, включно з Еделлондом та навколо нього, стали вважатися "країною Амрота" приблизно в ДЕ 730 році.[2]
Від моменту падіння Ереґіону у ДЕ 1697 році, саме з гавані Еделлонд ельфи почали ходити човнами на захід.[3][4]
Близько ТЕ 1980-х, після того як в Морії прокинувся бальроґ, чимало ґаладримів утекли подалі від Імлистих гір, зокрема і на південь, до Еделлонда та далі, за Море. Амрот, Володар Лорієну, внаслідок низки трагічних подій, загинув поблизу Еделлонда у ТЕ 1981-му, коли намагався досягти берега, щоб знайти свою кохану Німродель.
Корабель, з якого він стрибнув за борт, був останнім кораблем ельфів, який покинув Еделлонд. З того часу, гавань залишалася безлюдною, хоча про неї завжди пам'ятали в Анфаласі та Дол-Амроті.[4]
Етимологія[]
Назва Еделлонд, в оригіналі Edhellond, означає "притулок ельфів" і походить з синдарину, від edhel ("ельф") + lond ("гавань, гавань").[5]
Зображення в адаптаціях[]
2014: The Lord of the Rings Online:Хоча сам Еделлонд стоїть покинутим, невелика група ельфів, все ще таємно живе в сусідніх печерах, відомих лише правлячому роду Дол-Амрота.
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) Незавершені оповіді, Історія Ґаладріель і Келеборна, Амрот і Німродель
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) Незавершені оповіді, Альдаріон та Ерендіс: дружина моряка
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток A. Королі Марки, Друга династія
- ↑ 4,0 4,1 Дж. Р.Р. Толкін, Пригоди Тома Бомбадила, Пролог
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Складові частини квенійських і синдарських власних назв