Діор, званий також Діор Елугіл – син Берена Ерхаміона та Лутієн Тінувіель, онук і нащадок Елу Тінґола, Короля Доріату. Діор був першим з Напівельфів.
Історія[]
Діор народився на острові Тол-Ґален посеред Адуранту, у Східному Белеріанді, в ПЕ 470 році і був сином Берена та Лутієн, смертного чоловіка та ельфійки, що зробило його першим в історії Напівельфом або ж Переділом.
У віці 27-ми років Діор одружився з прекрасною Німлот і вони оселилися поблизу водоспаду Лантір-Ламат біля підніжжя Синіх гір. Там у них народилося троє дітей: близнюки Елуред і Елурін та донька Ельвінґ.[1]
Після того, як Тінґол був убитий ґномами, які жадали отримати Науґламір, Діор зі своїм батьком Береном і загоном Зелених ельфів Оссіріанда виступили на північ до річки Аскар, де влаштували науґрімам засідку біля Сарн-Атраду. Тоді чимало ґномів Ноґроду загинуло від стріл лайквендів. Під час тієї битви при Сарн-Атраді Берен бився востаннє, і власноруч убив Володаря Ноґрода, і виборов у нього Ґномівську Пектораль.
У ПЕ 503 році, Діор разом із своєю родиною відправився в Менеґрот, щоб відновити Королівство Доріат. Після смерті Берена та Лутієн, посланець приніс у Доріат Науґламір із вправленим у нього Сильмарилом.
Діор довго приглядався до Сильмарила, що його батько та матір понад усяку надію вирятували від жахливого Морґота; і його дуже засмутило, що смерть спіткала їх так швидко. Та мудрі казали, що то Сильмарил пришвидшив їхній кінець; бо полум’яна краса Лутієн, коли та носила його, була надто ясною для смертних земель. Тоді Діор підвівся і застібнув довкола шиї Науґламір; і видався він найчарівнішим із усіх дітей світу — потрійної раси: едайнів, ельдарів і маярів із Благословенного Краю.
Новина про те, що Сильмарил тепер у руках Діора з Доріату швидко дійшла до Синів Феанора, що були зв'язані страшною обітницею батька. У ПЕ 506 році вони підступно напали на Менеґрот. Так відбулося друге братовбивство ельфів. Від руки Діора тоді загинули троє синів Феанора – Келеґорм, Куруфін і похмурий Карантір. Однак і сам Діор загинув і дружину його Німлот також було вбито.
Синів Діора, маленьких братів-близнюків Елуреда та Елуріна прибічники синів Феанора захопили у полон і покинули їх у лісі вмирати з голоду. Щоправда, один з синів Феанора на ім'я Маедрос пошкодував про такий вчинок і довго шукав юнаків у лісах Доріату, але пошуки його були марними, і про долю Елуреда й Елуріна не вповідає жодне сказання.[1]
Донька Діора, зовсім юна Ельвінґ змогла врятуватися з іншими уцілілими доріатцями. Вона разом із Сильмарилом втекла до Гаваней Сіріону. Роками пізніше вона одружиться з Еаренділом і разом з ним відправиться до Валінору, благати валарів про порятунок ельфів і людей.[2]
Інші імена[]
Після народження Діор був відомий, як Аранел, тобто Прекрасний. Пізніше, Діор став знаний, як Діор Елугіл, що означало Спадкоємець Тінґола.
Етимологія[]
Ім'я Діор (Dior) означає "наступник" і походить з доріатрину, діалекту синдарину, що ним послуговувалися ельфи Доріату. Ім'я походить від праквенійського ndeuro "послідовник, наступник", від кореня NDEW.
Джерела[]
- ↑ 1,0 1,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про знищення Доріату
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про морську подорож Еаренділа і Війну Гніву