Дурін І Безсмертний – старший із Семи Отців Ґномів. Дурін I був першим ґномом, який прокинувся у Середзем'ї і саме він вважається прабатьком ґномів з Дому Дуріна або Довгобородих.
Ґномів створив Ауле і було це в Часи до часів. Він створив Ґномів саме такими, якими вони є донині, бажаючи, щоби ці істоти були сильні та непохитні і володіли певними навичками, адже Ауле був ковалем та ремісником і хотів передати свої знання та майстерність ґномам.
Дуріна він створив першим, а потім - інших шістьох. Вала навчив їх мові, яку сам придумав для них і дуже радів своїм створінням. Однак, Ілуватар, дізнавшись про створення ґномів був незадоволений подібнім самоуправством Ауле. Це суперечило його планам щодо Арди і він наказав Ауле, приспати ґномів до потрібного моменту, адже першими на світ мали з'явитися Ельфи. Так задумав Еру Ілуватар.
Не дивлячись на те, що Ауле створив ґномів проти волі Еру Ілуватара, останній не став наказувати за це Валу, натомість дарував кожному Ґному життя, щоб ті могли існувати як незалежні створіння, подібно до інших дітей Ілуватара.
Сім Отців Ґномів спали під горами Середзем'я.
Дурін І, Батько Довгобородів лежав під горою Ґундабад у Імлистих Горах. Інші шість перших Ґномів спали парами: Батьки Вогнебородів і Широкобоких спали під Синіми Горами; Батьки Залізноруких та Жорсткобородів перебували на сході; Батьки Чорноволосів та Камененогів – в іншому місці на сході.
Ельфи прокинулися приблизно в 1050 році Дерев, Дурін та інші Ґноми – трохи пізніше. Легенди говорять, що Ґноми прокинулися, коли Ельфи перетнули Море і увійшли в Безсмертні Землі, що було приблизно в 1132 р. Дерев.
Царювання[]
Дурін прокинувся першим серед усіх сімох. Він помандрував на південь до Азанульбізару, туди де ніхто ніколи не був раніше, і дав назву "безіменним пагорбам і западинам"[1].
Він натрапив на Келед-зарам і, дивлячись на таємничі зірки, що віддзеркалювалися у воді неначе корона, сприйняв це як знак долі і спорудив там Камінь Дуріна.[2] У печерах над озером, заснував він Королівство ґномів Кгазад-Дум, і протягом багатьох століть воно було найбільшим містом ґномів у Середзем’ї.[3]
Дурін І, дорога до Королівства Кгазад-Дум by TurnerMohan [1]
Дурін заснував Дім Дуріна, і його люди стали відомі як Народ Дуріна, або Довгобороди. Він дожив до глибокої старості, навіть за мірками ґномів, поки його не стали називати "Безсмертним"; однак насправді він не мав такого дару і помер до кінця Першої Епохи, могила його була в Кгазад-Дум.
Спадщина[]
Довгобороди вірили, що Дурін повертатиметься сім разів, і щоразу він знову називатиметься Дурін і правитиме як Король.
Легенди говорять, що подібні реінкарнації відбуватимуться в роду спадкоємців, що народжені від його лінії, а ґном, що його вважатимуть відродженим Дуріном, матиме схожі зовнішність та характер, а отже і носитиме його ім'я.
“ Рід його ніколи не переривався, і п'ять разів у його нащадків у його Домі народжувався спадкоємець такий схожий на свого Прабатька, що йому давали ім'я Дуріна. Ґноми були переконані, що то сам Безсмертний повертається до них; бо у них багато дивних легенд і вірувань про самих себе та власне призначення у світі. ”
Насправді ж, реінкарнація Дуріна було неможливою, адже його початкове тіло було збережено, і дух його у разі повернення мав увійти в нього і ожити. Це саме стосувалося і інших Отців Ґномів.[4]
Сокира Дуріна, священна реліквія Народу Дуріна, можливо, була особистою зброєю Дуріна І, хоча канонічність цього твердження не доведена; сокиру, очевидно, було знайдено, коли Балін та його ватага ґномів прибула до Кгазад-Дума у ТЕ 2989.[5]
Етимологія[]
Стверджується, що ім’я Дурін було словом, що означало "король" мовою людей Півночі на початку Другої Епохи. В інших нотатках Толкін зазначає, що Дурін – один з ґномів у пісні "Віщування вельви" (найдавніша збірка епічних творів ісландської літератури "Старша Едда"). І ім'я це означає - сонний.
| Попередник: — |
Дурін I Безсмертний ?? - Пізні роки ПЕ |
Наступник: Дурін II |
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Братство персня", IV. Подорож у пітьмі
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Братство персня", VI. Лотлорієн
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Додаток А
- ↑ J.R.R. Tolkien, Carl F. Hostetter (ed.), The Nature of Middle-earth, "Part Two. Body, Mind and Spirit: XV. Elvish Reincarnation"p. 264-265
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Братство персня", V. Міст Кгазад-Дума