Два Свічада

Два Свічада (англ. Two Lamps) або Два Світила — Іллуїн та Ормал — стояли на стовпах на далекій півночі та півдні світу під час Весни Арди.

Історія

Світила створив Ауле на прохання Яванни, адже вона посіяла багато насіння, яке потребувало світла для росту. Світила наповнила світлом Варда, а освятив їх Манве. Свічада встановили на величезних стовпах, вищих за будь-які гори пізніших часів.

Іллуїн

Іллуїн розмістили на півночі Середзем’я, на вежі Гелькар, і він світив блакитним світлом. Ормал встановили на далекому півдні, на вежі Рінґіл, і він випромінював золоте світло. У центрі Середзем’я, де світло Двох Світил змішувалося, а рослинність Яванни була найбуйнішою, лежало Велике Озеро та острів Алмарен, де спочатку мешкали Валари. Світло Свічад розливалося по Землі, і усе було освітлене, ніби в незмінному дні.

Ормал

Мелькор знав про все, що відбувалося, адже мав шпигунів серед Маярів. Поки Валари бенкетували, а Тулкас спав, Мелькор раптово розпочав війну і, завдавши першого удару по світлу Іллуїна та Ормала, повалив могутні стовпи та розбив Два Світила.

Через руйнування стовпів землі розкололися, виникли нові моря, а форма Арди та симетрія її вод і земель були спотворені, тож первісним задумам Валарів ніколи не судилося здійснитися. Велике північне внутрішнє море Гелькар утворилося внаслідок знищення Іллуїна, а море Рінґіл на півдні, ймовірно, виникло від падіння Ормала.

Після втрати Двох Світил і зруйнування їхньої оселі на Алмарені Валари відступили до Амана і заснували Валінор. Там вони створили Два Дерева, які випромінювали золоте та срібне світло, подібне до Двох Світил, що були до них.

Інші версії

Крістофер Толкін зазначав, що історія Світил на ранньому етапі значно відрізнялася від опублікованої у «Сильмариліоні». Згідно зі старішими текстами, не включеними до опублікованого «Сильмариліона», Валари прагнули миру з Мелькором і вирішили попросити його допомоги: вони бажали закріпити світила на поверхні Арди.

Мелькор, сповнений ненависті та заздрощів до інших Валарів, погодився допомогти. Він дав Ауле речовину, міцну та стійку — лід, який був невідомий Валарам. Мелькор вичікував, дозволяючи Валар чинити за їхнім бажанням, аж доки в доленосний день світло і тепло Світил не розтопили лід, і вони впали на Арду, затопивши її водою та зануривши в темряву.

Єдиним залишком від старішої версії історії було те, що падіння веж утворило внутрішні моря, що є відлунням ідеї, ніби вежі були зроблені з льоду, який розтанув. У пізніших працях Толкіна, де Арда від початку була круглою, Два Світила ніколи не існували насправді, а були предметом нуменорської міфології.