Гобіт: Несподівана подорож (англ. The Hobbit: An Unexpected Journey), також Хоббіт: Несподівана подорож — перша частина кінотрилогії режисера Пітера Джексона, в основі якої лежить книга Дж. Р.Р. Толкіна "Гобіт, або Туди і Звідти". Приквел кінотрилогії "Володар перснів". Тривалість фільму 3год. 2хв.
Українською мовою назва фільму була перекладена як "Хоббіт", попри те, що в перекладах книги використовується слово Гобіт. Таке рішення було прийнято студією "Postmodern".
Режисером фільму став Пітер Джексон, який раніше знімав кінотрилогію "Володар перснів". Фільм Гобіт: Несподівана подорож здобув шалений успіх, зібравши понад 1,017 млрд доларів у всьому світі. Фільм є четвертою екранізацією світу Середзем’я, що вийшла на екрани, і першою за хронологією.
Мартін Фрімен зіграв молодого Більбо Торбина, в той час, як Ієн Голм повернувся до ролі і зіграв його літню версію на початку фільму. Ієн Мак-Келлен і Енді Серкіс повторили свої ролі Ґандальфа і Ґолума відповідно. Також до своїх ролей повернулися Г'юго Вівінг (Ельронд) та Кейт Бланшетт (Ґаладріель).
Радаґаста Бурого зіграв Сильвестр Мак-Кой, який до цього, був відомий переважно своєю роллю сьомого втілення Доктора в серіалі Доктор Хто.
Синопсис[]
Наближаючись до свого 111-го дня народження, гобіт Більбо Торбин починає писати історію своїх пригод, що сталися 60 років тому, для свого племінника Фродо.
Історія починається в королівстві ґномів Еребор, що процвітало завдяки видобутку самоцвітів і золота. За часів Короля Трора в копальнях під горою був знайдений величезний й осяйний діамант — Горикамінь, Серце Гори. Він став головним скарбом Королівства під Горою. З часом Трор ставав все більш жадібним до золота та коштовностей і робота під горою не стихала. Ґноми копали й копали, щоб дістатися якомога більше золота й інших багатств. Слава й розквіт Еребору досягли вершини, аж доки про це не почув дракон Смоґ.
Понад усе дракони любили золото, тож Смоґ налетів на Королівство під Горою і захопив його, спаливши все довкола. Ґноми Еребору були змушені тікати, щоб врятувати свої життя. Король ельфів Трандуїл не схотів ризикувати ельфами заради ґномів і відмовився їм допомогти. Ґноми Еребору розійшлися по всьому Середзем'ю, шукаючи прихистку.
У Ширі, чарівник Ґандальф Сірий хитро змушує 50-річного Більбо влаштувати вечерю для Торіна та його Компанії ґномів: Баліна, Дваліна, Філі, Кілі, сподіваючись помститися пізніше. сподіваючись помститися пізніше. Дорі, Норі, Орі, Оїна, Ґлоїна, Біфура, Бофура і Бомбура. Мета Ґандальфа проста і складна водночас — завербувати Більбо як "зломщика", щоб допомогти ґномам потрапити у Самотню гору.
Спершу Більбо категорично відмовляє, однак вже наступного ранку змінює свою думку і приєднується до Компанії. Уночі Балін розповідає гобіту історію про Битву при Азанульбізарі, де Азоґ Сквернитель вбив діда Торіна — Трора, а батько Торіна Траїн II пропав безвісти. Торін вийшов на бій з Азоґом і тоді ж, від удару орка щит Торіна розколовся. Замість нього ґном схопив дубову колоду і так отримав своє прізвисько Дубощит.
Торін бився проти Азоґа і, врешті-решт, відрубав йому руку. Тоді орки відступили, а ґноми виграли страшну битву, хоч і кривавою ціною. З тих пір, Торін був переконаний, що Азоґ загинув десь у копальнях Морії від страшних ран.
Тієї ж ночі орки вистежують ґномів та відправляють звістку про них своєму володарю.
Радаґаст Карий знаходить у своєму лісі хвору тваринку і одразу розуміє, що походження хвороби неприродне. Він намагається врятувати їжачка, аж тут на його будиночок нападають величезні павуки. Чарівникові вдається відігнати їх. Він сідає на сани і мчить до вежі Дол-Ґульдур, в надії знайти відповіді на свої питання.
Загін продовжує подорож. Ґандальф пропонує ґномам завітати до Ельронда у Рівенділ, та Торін, пам'ятаючи як Трандуїл відвернувся від його народу — відмовляється. Розсерджений впертістю ґномів, чарівник йде у своїх справах, а загін влаштовується на ніч.
Згодом стає відомо, що частина поні кудись зникла. Розшукуючи конячок, ґноми та гобіт, зрештою, потрапляють у полон до тролів, які збираються їх з'їсти. Більбо відволікає увагу потвор до світанку, а тоді Ґандальф, розколовши величезний камінь, спрямовує сонячні промені на тролів і вони перетворюються на камінь.
Компанія знаходить печеру тролів, повну скарбів та іншого начиння. Серед іншого там зберігаються прекрасні мечі: Торін бере собі Оркрист, Ґандальф — Ґламдрінґ, а Більбо дістається його легендарне Жало.
Радаґаст Карий знаходить Ґандальфа і розповідає йому страшні новини з Дол-Ґульдура. Раптом на загін нападають орки верхи на варґах. Радаґаст відволікає їхню увагу, доки ґноми намагаються врятуватися. Зрештою, вони провалюються у гірський розлом, що, як потім з'ясовується, веде до королівства ельфів Рівенділ.
Володар ельфів Ельронд радо приймає Ґандальфа та ґномів, хоча останні досить набундючені і поводять себе не надто чемно. Ельронд допомагає розшифрувати загадкову мапу Торіна і Компанія дізнається про те, як саме можна потрапити у Королівство під Горою.
В цей час Азоґ, який виявився живим, дізнається від своїх слуг, що ґномів схопити не вдалося і відряджає нових переслідувачів.
В Рівенділі, Більбо Торбин почувається абсолютно щасливим. Його вражає краса навколо і зрозуміло, що він хотів би залишитися. Це розуміє й Ельронд, який зауважує, що гобіту тут завжди будуть раді.
Ґандальф та Ельронд сперечаються про Похід до Еребора. Володар ельфів наголошує, що небезпечно турбувати дракона, в той час, як Ґандальф наполягає на тому, що небезпечно було б залишити його у спокої.
Скликано Білу Раду. Володарка ельфів Лотлоріену Ґаладріель та голова Ордену Чарівників Саруман прибувають у Рівенділ на запрошення Ельронда. Вони обговорюють Темряву, що шириться Морок-лісом. Ґаладріель поділяє занепокоєння Ґандальфа, в той час як Саруман не вірить в те, що Саурон міг повернутися.
В цей же час, Торін і Компанія таємно залишають Рівенділ і продовжують свій шлях до Еребору. Переходячи через Імлисті гори, ґноми потрапляють в саме серце страшної битви кам'яних велетнів. В певний момент життя Більбо рятує Торін, при цьому ризикуючи власним. Тоді ж він каже Більбо, що гобіт геть безпорадний і дарма він пішов з ними.
Рятуючись, ґноми ховаються у печері, де залишаються на ніч. Розмовляючи з Бофуром про те, який він тягар для всіх, Більбо виявляє, що Жало починає світитися — вірна ознака того, що орки поруч. Тієї ж миті загін провалюється крізь потаємні люки всередину гори і потрапляє до полону Короля Ґоблінів.
Ґномів уводять вглиб Міста Ґоблінів, в той час як Більбо залишається не поміченим і уникає полону. Раптом на гобіта нападає один з орків і вони б'ються, та, зрештою, обидва падають в гірську ущелину. Прийшовши до тями, Більбо бачить дивну істоту, яка тягне ґобліна з явно недобрими намірами. Ґоблін приходить до тями і починає відбиватися. Зрештою, істота вбиває орка та в процесі губить дивну каблучку.
Більбо піднімає перстень і ховає його до кишені. Він не знає дороги назовні, а тому наважується підійти до дивного створіння. Так відбувається знайомство Більбо з Ґолумом.
Гобіт та істота грають у загадки: в разі перемоги Більбо, Ґолум обіцяє вивести його назовні, якщо ж гобіт програє — істота з'їсть його. Зрештою, гра добігає кінця і Ґолум вимагає від Більбо останню загадку. Гобіт нервує, адже не може пригадати бодай щось, більш-менш, важке для вгадування. В роздумах він засовує руку до кишені і , дивуючись, сам до себе питає: "Що це в моїй кишені?" Ґолум вирішує, що це загадка і стає злитися, адже Більбо змахлював.
У цей час ґноми стоять перед Королем Ґоблінів і той зазначає, що Азоґ обіцяв за голову Торіна шалену купу золота і голова та, необов'язково має бути разом з тілом. Ґобліни хочуть вбити ґномів, аж тут з'являється Ґандальф і зчиняється бійка. Зрештою, ґноми рятуються і дістаються поверхні.
Істота з'ясовує, що втратила свій перстень і здогадується, що він у Більбо. Ґолум кидається на гобіта і той тікає. Випадково, Більбо надягає перстень і з'ясовує, що той чарівний і дарує невидимість. Так, гобіт неушкодженим досягає виходу з лабіринту печер, а у відповідальний момент вирішує зберегти Ґолуму життя і не вбиває істоту, хоча й має для цього всі можливості.
Зрештою, гобіт знаходить ґномів і вони продовжують подорож. Ввечері загін наздоганяє Азоґ і купа орків на варґах. Ґноми, гобіт та чарівник рятуються на деревах, однак в якийсь момент Торін вирішує дати бій і виходить проти Азоґа, але програє.
В цю мить щось находить на Більбо і він кидається проти лиходія. Своїм вчинком він рятує Торіна та заслуговує повагу інших ґномів, які тієї ж миті вступили у бій. Зрештою, Ґандальф прикликує на допомогу орлів і ті прилітають саме вчасно.
Птахи втручаються у бій, скидаючи орків та варґів зі скелі, а тоді підбирають ґномів. Азоґ тікає, сподіваючись помститися пізніше. Орли відносять загін у безпечне місце і там Торін вибачається перед Більбо і дякує за врятоване життя.
Мандрівники продовжують свій шлях до кордонів Морок-лісу.
Дубляж українською[]
Українською мовою назва фільму була перекладена як «Хоббіт», попри те, що в перекладах книги використовується слово Гобіт. Студія "Postmodern", яка працювала над перекладом, заявила, що намагалася обрати "найкращий і найблагозвучніший варіант перекладу". Перекладач прокоментував, що це питання не настільки принципове. Катерина Фуртас, менеджерка з дубляжу студії "Postmodern", сказала:
“ Ще до початку роботи ми узгодили з Warner Bros. переклад усіх власних назв, ключових фраз тощо. ”
Автором українського перекладу фільму є Роман Дяченко, а режисером дубляжу виступила Анна Пащенко.
Актори, що перекладали:[]
- Більбо Торбин (Мартін Фрімен) — Олесь Гімбаржевський
- Більбо Торбин у старості (Ієн Голм) — Юрій Висоцький
- Фродо Торбин (Елайджа Вуд) — Павло Лі
- Ґандальф (Ієн Маккеллен) — Олександр Ігнатуша
- Ґолум (Енді Серкіс) — Михайло Кришталь
- Ґаладріель (Кейт Бланшетт) — Ольга Сумська
- Ельронд (Г'юго Вівінґ) — Ігор Волков
- Саруман (Крістофер Лі) — Віталій Дорошенко
- Радаґаст (Сильвестр Мак-Кой) — Максим Кондратюк
- Торін Дубощит (Річард Армітедж) — Михайло Жонін
- Балін (Кен Скотт) — Євген Малуха
- Бофур (Джеймс Несбіт) — Михайло Войчук
- Філі (Дін О'Горман) — Андрій Федінчик
- Кілі (Ейдан Тернер) — Дмитро Гаврилов
- Двалін (Грем Мак-Тавіш) — Михайло Кукуюк