Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Гарет (англ. Hareth) — дружина Ґалдора Високого, мати Гуріна та Гуора.

Життєпис[]


Гарет народилася у ПЕ 420 р., коли Галет, яка привела свій народ до Бретіля, була ще жива. Проте очільниця Дому померла бездітною, коли Гарет був лише рік. Таким чином, нащадки брата Галет, прадіда Гарет Галдара, стали лідерами народу Галет, коли Гарет була ще маленькою дитиною, і влада передалася по їхній лінії.

Гарет була донькою Галміра, очільника Дому Галет. У Гарет було двоє братів - Галдір та Гундар, а також сестра - Гіріл.

У дні перед Даґор-Браґоллах, на великому святі едайнів, Гарет одружилася з Ґалдором, а її брат Галдір взяв у дружини сестру Ґалдора, Ґлоредель.[1]

Гарет народила двох синів: Гуріна та Гуора, які стали відомими героями Першої Епохи, щоправда, слава ця була, здебільшого, трагічною. Обидва брати виросли на батьківщині своєї матері в Бретілі, як це було прийнято серед едайнів. З двох синів, Гурін найбільше був схожий на низькорослих і міцних людей Гарет з Дому Галет, тоді як Гуор, на три роки молодший від нього, виріс високим, як люди його батька Ґалдора з Дому Гадора.

Родина Гарет, як і вона сама, деякий час жили в мирі, але в ПЕ 455 році з Півночі надійшли жахливі новини. Морґот прорвав облогу Анґбанду та виступив з великою армією проти нолдорів.

Батько Ґалдора Гадор був убитий під час одного з нападів орків, і Ґалдор був змушений взяти на себе владарювання у Дор-ломіні та вирушити на війну. Сини Гарет і Ґалдора (які на той час перебували на вихованні Галдіра в Бретілі) також не змогли залишатися осторонь тієї війни, хоча й були ще молодими: Гуору було лише тринадцять років, а Гуріну — шістнадцять.

Гарет не бачила своїх синів цілий рік, і до Дор-ломіну навіть прибували посланці з Бретіля, які повідомляли про те, що брати вважаються загиблими у війні. Однак, через рік, брати таки повернулися. Були вони вгодовані та гарно одягнені, проте відмовлялися розповідати, де вони були протягом цілого року (насправді вони були гостями Турґона в прихованому місті Ґондолін, але дали клятву не розголошувати цього навіть найближчій родині).

Подальша доля Гарет невідома, так само як і невідомо, скільки років вона прожила і чи стала свідком трагічних подій, з якими зіткнулися її онуки.

Такі катастрофи, як битва Нірнаєт-Арноєдіад, смерть бездітного Брандіра Кульгавого від руки її онука Туріна і прихід її сина Гуріна до Бретіля, що спричинило руйнування Ефель-Брандіра, призвели до занепаду народу Гарет, Дому Галет.

На щастя, її союз із Домом Гадора зберіг її рід, який продовжив Туор.

Джерела[]

  1. Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про сплюндрування Белеріанду та загибель Фінґольфіна
Advertisement