Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Гама, англ. Háma (Helm's son) — молодший син Гельма Молоторукого, брат Галета.



Життєпис[]

Точна дата народження Гами невідома, однак він точно був молодшим сином Гельма Молоторукого і молодшим братом Галета. Також відомо, що у Гами та Галета була сестра, однак її ім'я в хроніках не збереглося. Батько Гами Гельм був сином кронпринца Ґрама, сина і спадкоємця короля Деора.

Прадід Гами та Галета, король Деор, помер після 19-річного правління проведеного у бурхливій боротьбі зі смурноземцями, і його наступником став дід Гами, 50-річний кронпринц Ґрам, який став Восьмим королем Рогану.

Зі сходженням на трон короля Ґрама, батько Гами Гельм став кронпринцом Рогану, а старший брат Гами Галет став другим у черзі на престол, як онук нового монарха. Під час правління короля Ґрама, військові дії зі смурноземцями продовжувалися. Ймовірно, що батько Гами, кронпринц Гельм у майбутньому Молоторукий, брав участь у більшості цих битв.

Король Ґрам помер в ТЕ 2741 році, у віці 73-х років після 23-х років правління, а 50-річний батько Гами, кронпринц Гельм, став його наступником, дев'ятим королем Рогану.

За часів свого правління, батько Гами, Гельм, вступив у конфлікт із зарозумілим і могутнім землевласником, що походив з сірян. Ім'я йому було Фрека. Він наполегливо просив короля Гельма видати доньку за свого сина. Король Марки не стерпів такої зухвалості і вбив Фреку голими руками в ТЕ 2754 році. Відтак Гельм оголосив Фрекового сина та його найближчих родичів королівськими ворогами, й вони утекли, бо Гельм одразу вирядив до західних кордонів багатьох вершників.[1]

У 2758 році Третьої епохи, Роган спіткало велике лихо. На Марку знову напали зі Сходу, і смурноземці, скориставшись нагодою, переправилися через Ісен і спустилися з боку Ісенґарда. Незабаром стало зрозуміло, що їх очолює Вульф, син Фреки. Військова міць їхня була надзвичайно велика, бо до смурноземців долучилися вороги Ґондору, котрі висадились у гирлах Лефнуї та Ісену.

Рогірими зазнали поразки, і землю їхню було спустошено: ті, кого не вбили та не перетворили на рабів, утекли до гірських долин. Гельма змусили відступити від Переправ на Ісені зі значними втратами, й він заховався за стінами Горнбурґа та в ущелині позад нього (її згодом назвуть Гельмовим Яром). Там супротивники взяли його в облогу. Вульф захопив Едорас і, сівши в Медусельді, нарік себе королем.[2]

Боронячи брами Золотого палацу загинув старший брат Гами, Галет. Сталося це того ж року, у 2758-му.

Незабаром настала Довга Зима. В період з листопада 2758 року і по березень 2759-го, Роган укрили сніги. І рогірими, і їхні вороги вельми потерпали від лютої холоднечі та від нестачі їжі, адже все це тривало довше, ніж зазвичай. У Гельмовому Яру після Різдвяна почався великий голод, і гнаний відчаєм і всупереч королівському наказу Гама вивів людей із Яру на пошуки харчів та ліків, проте бідолахи загубились у снігах. Гама загинув і ніхто не знав, де лежить тіло королівського сина.

Через загибель обох синів, а також страшні невдачі, що спіткали Роган, Гельм знавіснів і змарнів од голоду та від горя. Він один наодинці, загорнувшись у біле, робив вилазки в табори ворогів і боровся з ними, наче сніговий троль, і багатьох убив голіруч. Смурноземці казали, ніби Гельм, якщо не знаходив ніякої поживи, поїдав людей. [1]

Одного вечора люди почули сурму, проте Гельм не повернувся. Вранці на небі зблиснуло сонце, вперше за довгі дні, й вони побачили білу постать, що непорушно стояла на Греблі, але жоден зі смурноземців не наважився підійти близько. То стояв Гельм, мертвий, мов камінь, але коліна його не підігнулися. Й люди казали, що і згодом іноді чули, як сурмить його сурма, та що привид Гельма блукав між ворогів Рогану, залякуючи їх до смерті.

Джерела[]

  1. 1,0 1,1 Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, ІІ. Дім Еорла, запис про Гельма Молоторукого
  2. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, ІІ. Дім Еорла
Advertisement