Галет, англ. Haleth (Helm's son) — старший син короля Гельма Молоторукого, брат Гами.
Життєпис[]
Галет народився близько TЕ 2716 року, під час останніх років правління свого прадіда, короля Деора, сьомого короля Рогану.
Він був старшим сином Гельма Молоторукого та його неназваної дружини. У Галета була сестра, ім'я якої хроніки не зберегли, і молодший брат на ім'я Гама. Батько Галета, Гельм був сином кронпринца Ґрама, сина і спадкоємця правлячого короля Деора. Коли Галет був ще немовлям, його прадід, король Деор, помер після бурхливого 19-річного правління проведеного у боротьбі зі смурноземцями, і його наступником став дід Галета, 50-річний кронпринц Ґрам, який став Восьмим королем Рогану.
Зі сходженням короля Ґрама, батько Галета Гельм став кронпринцом Рогану, а сам Галет став другим у черзі на престол, як онук нового монарха. Під час правління короля Ґрама, військові дії зі смурноземцями продовжувалися. Ймовірно, що батько Галета, кронпринц Гельм, брав участь у більшості цих битв. Насправді, можливо, що і сам принц Галет, досягнувши повноліття, також брав участь у війнах проти сірян.
Король Ґрам помер в ТЕ 2741 році, у віці 73-х років після 23-х років правління, а 50-річний батько Галета, кронпринц Гельм, став його наступником як дев’ятий король Рохану. У зв'язку з цим Галет став першим у черзі на трон.
Вже за часів свого правління, батько Галета Гельм вступив у конфлікт із зарозумілим і могутнім землевласником, що походив з сірян. Ім'я йому було Фрека. Він наполегливо просив короля Гельма видати доньку за свого сина. Король Гельм не стерпів такої зухвалості і вбив Фреку голими руками в ТЕ 2754 році. Відтак Гельм оголосив Фрекового сина та його найближчих родичів королівськими ворогами, й вони утекли, бо Гельм одразу вирядив до західних кордонів багатьох вершників.
У 2758 році Третьорї епохи, Роган спіткало велике лихо. На Марку знову напали зі Сходу, і смурноземці, скориставшись нагодою, переправилися через Ісен і спустилися з боку Ісенґарда. Незабаром стало зрозуміло, що їх очолює Вульф, син Фреки. Військова міць їхня була надзвичайно велика, бо до смурноземців долучилися вороги Ґондору, котрі висадились у гирлах Лефнуї та Ісену.[1]
Рогірими зазнали поразки, і землю їхню було спустошено: ті, кого не вбили та не перетворили на рабів, утекли до гірських долин. Гельма змусили відступити від Переправ на Ісені зі значними втратами, й він заховався за стінами Горнбурґа та в ущелині позад нього (її згодом назвуть Гельмовим Яром). Там супротивники взяли його в облогу. Вульф захопив Едорас і, сівши в Медусельді, нарік себе королем.
Галет, Гельмів син, останній із усіх, поліг, захищаючи двері Золотої Зали.[2]