Г'ярмендакіл II (англ. Hyarmendacil II), уроджений Віньяріон — двадцять четвертий король Ґондору.
Життєпис[]
Віньярон народився у 1391 році Третьої епохи і був сином короля Альдаміра.
Про життя Віньярона відомо дуже небагато. Вочевидь, він був одружений адже мав сина, законного спадкоємця, на ім'я Мінарділ.
Віньярон народився ще до початку громадянської війни у Ґондорі, та чи брав він в ній участь точно невідомо. Враховуючи те, що в хроніках, при облозі Осґіліата згадується не лише Ельдакар, а й вся його родина, очевидно, що на момент спалення міста, в ньому був і Віньярон, адже про присутність в місті його батька Альдаміра гадати не потрібно. Під час плюндрування Осґіліата, Віньярон втратив свого рідного дядька Орненділа, якого схопив, а пізніше і стратив Кастамір Узурпатор.[1]
Віньярон успадкував трон Ґондора після загибелі свого батька Альдаміра під час чергової війни з Гарадом і з корсарами з Умбара.[2]
Через одинадцять років після смерті батька, король Віньярон переміг Гарад і взяв собі нове ім'я — Г'ярмендакіл II, що перекладається як "Переможець Півдня".
Помер Г'ярмендакіл II у 1621 році, у віці 230 років. Його наступником став його син Мінарділ.
Етимологія[]
Г'ярмендакіл – ім'я квенійського походження і перекладається як Переможець Півдня.[3]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, Королівства у вигнанні. Ґондор і Спадкоємці Анаріона
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Третя Епоха, 1540 рік
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Сильмариліон", Складові частини квенійських і синдарських власних назв