Вогнебороди (англ. Firebeards) — один із семи родів ґномів, що походили від одного із Семи Отців Ґномів, яких створив Ауле у Часи до Часів. Предок Вогнебородих лежав поруч із предком Широкобоких і вони обидва прокинулися одночасно.
Ілюстрація Artigas
Історія[]
Родоначальник Вогнебородих прокинувся під Синіми Горами разом із своєю супутницею невдовзі після Пробудження ельфів, тобто після РД 1050 р. Разом з ним прокинулися і обидва пращури Широкобоких. Таким чином Вогнебороди та Широкобоки були найстаршими серед Семи Отців Ґномів, після Дуріна I Безсмертного, який започаткував рід Довгобородих.
Пращури Вогнебородих разом із Широкобоками оселилися у Синіх Горах і там заснували два великих ґномівських королівства: Ноґрод та Белеґост. Обидва роди мешкали в цих містах до Війни Гніву, протягом кількох тисячоліть.[1]
У Другу Епоху, приблизно в 40 році, Вогнебороди та Широкобоки, що мешкали в Ноґроді та Белеґості, були змушені мігрувати на схід, адже через Війну Гніву їхні королівства були зруйновані. Вони оселилися у Кгазад-думі і тим збільшили могутність роду Довгобородих, які там мешкали від початку своєї історії.[2][3]
Однак, не зважаючи на великі руйнування, певна кількість ґномів залишилася мешкати у Синіх Горах, заснувавши там нові поселення.[4]
Зовнішній вигляд[]
Ґноми з роду Вогнебородих були кремезними, сильними та витривалими. Як і інші ґноми вони мали відмінне здоров'я та імунітет до більшості хвороб і були стійкими до жару полум'я. Вони були найстрашніми та наймогутнішими воїнами серед усіх рас і надавали перевагу важким обладункам і величезним сокирам, щоправда, не нехтували і мечами чи довбнями.
Ґноми Белеґоста проти Ґлаурунґа
У битві Нірнаєт-Арноєдіад Вогнебороди разом із Широкобоками були останньою з усіх східних сил, яка продовжувала стійко триматись, навіть супроти драконів. Науґріми хоробріше, ніж ельфи та люди, протистояли вогню, а до того ж вони звикли носити у бою великі маски, на які страшно було дивитися; ті маски добре захищали їх від драконів.[5]
Мистецтво та ремесла[]
Ґноми були створені Ауле, якого інші Валари знали як видатного майстра та коваля. Через це і у його творінь була нестримна жага до різних металів та руди, а також до пов'язаних з цим ремесел.
Вогнебороди видобували і обробляли дорогоцінні метали та каміння у Синіх Горах. Навіть нольдори вважали їх неперевершеними в таких мистецтвах, як ковальство, обробка металу, ювелірна справа чи каменярство. В Першу Епоху обидва роди, Вогнебороди та Широкобоки, відзначилися особливою майстерністю в куванні зброї та обладунків, а крім того, допомагали ельфам побудувати їхні прекрасні міста: Менеґрот, Нарґотронд та інші.[6][7][8]
Примітка[]
З оповідей не зрозуміло, чи належало кожне місто окремому Дому і, чи були, наприклад, ґноми Ноґрода виключно представниками Вогнебородих чи Широкобоких. Ймовірно, що представники обох родів мешкали і в Ноґроді, і в Белеґості.
Див. також[]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про синдарів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток A. ІІІ. Народ Дуріна
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток Б. Друга Епоха
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Незавершені оповіді, Історія Ґаладріель і Келеборна
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про П'яту Битву: Нірнаєт-Арноєдіад
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Діти Гуріна, Відхід Гуріна
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про повернення нольдорів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про знищення Доріату