Вежа Кіріт-Унґол (англ. Tower of Cirith Ungol) – фортеця на лівому боці перевалу Кіріт-Унґол в Похмурих горах, на західному кордоні Мордору. В давні часи то була одна із споруд прадавнього Ґондору, східна застава Ітілієну, поставлена після укладення Останнього Союзу, коли люди з Вестернесу стерегли злий край Саурона, де причаїлися недобитки його війська.
Загальний опис[]
Вежа стояла навпроти східного гірського схилу Похмурих гір, на схилі гори ліворуч від перевалу Кіріт-Унґол. Її бійниці виходили на такий собі жолоб між Похмурими горами та Морґаї, а також на плато Ґорґорот за Морґаї.
Вежа Кіріт-Унґол by MatejCadil [1]
Із заходу було видно лише круглу, найвищу башту. Зі сходу вежу підтримували три великі яруси з гострими бастіонами, які спиралися на гірський карниз. Бастіони трохи виступали і були розташовані один над одним, звужуючись угорі. Вони "дивилися" на північний і південний схід у Мордор. Довкола нижнього ярусу ішов міцний мур, утворюючи вузький двір. Брама з південно-східного боку виходила на широку дорогу, зовнішній парапет якої проходив краєм прірви, аж поки вона не повертала на південь і там зміїлась униз у темряву, де зливалася з дорогою від Морґульського Перевалу. Далі вона вела між зубами Морґаї, через долину Ґорґорот до самого Барад-дура.[2]
Вужча ж стежка вела сходами вниз від Кіріт-Унґол до широкої дороги біля воріт, по боках яких стояли Два Вартові.
Дорога вела через двір вежі, де у самого її підніжжя були великі двері, що вели до внутрішньої частини твердині. Від тих дверей углиб до гори вів широкий і лункий коридор. Його слабко освітлювали смолоскипи, які палали у скобах на стінах, але кінець губився в пітьмі. По обидва боки коридору було багато дверей і отворів.
В кінці головного коридору знаходилися високі двері, що були зовнішніми воротами Нижніх воріт. Справа був отвір, за яким вгору круто піднімалися гвинтові сходи, що вели до найвищого шпилю.
Усе вище і вище вели сходи, освітлені тільки смолоскипами, які блимали на закрутах чи біля проходів на верхні рівні Вежі. Сем спробував порахувати східці, та після двохсот втратив лік.[2]
Загалом вежа мали три рівні, третій був найвищим. Його плаский дах був відкритим простором шириною ярдів двадцять із низьким парапетом. Сходи закінчувалися невеликою склепінчастою кімнаткою, низькі двері якої виходили на схід і на захід. На сході виднілася широка і темна рівнина Мордору, а за нею — палаюча гора Ородруїн. На заході краєвид заступав цоколь високого шпиля, що стояв у глибині цього верхнього дворика та здіймав свій ріг над гребенем довколишніх гір. За десять кроків від сходів були двері, що вели до найвищого шпилю.
Історія[]
Третя епоха[]
До повернення Саурона[]
Вежа Кіріт-Унґол була зведена ґондорцями після Війни Останнього Союзу, як східний форпост оборони Ітілієну та Мінас-Ітіла.[2] Метою оборонців фортеці було захистити весь Ітілієн і, зокрема, Мінас-Ітіл від нападів слуг Саурона, що залишилися у Мордорі. Тож ґондорці охороняли перевал Кіріт-Унґол і стежили за будь-якими підозрілими рухами в Мордорі.
Однак з часом, пильність ґондорців знизилась, тож через зраду вежа перейшла до Володаря Примар Персня.
Вежа Кіріт-Унґол by Alan Lee [3]
Після повернення Саурона[]
Коли Саурон повернувся до Мордору, твердиня Кіріт-Унґол виявилася для нього корисною, бо вірних слуг він мав мало, а заляканих рабів — багато, і його головним завданням у давнину було не випускати їх із Мордору. А якщо ворогові вдалося би таємно пробратись у цей край повз пильний Морґул і Шелоб, тут на нього чекала всевидюща варта.[2]
Війна Персня[]
13-го березня 3019 року, орки з вежі під командуванням Шаґрата захопили Фродо після того, як знайшли його непритомне тіло на сходах перевалу. Вони перенесли його тіло через підземний шлях до Нижніх воріт, які, крім головної брами, були єдиним входом до вежі. Почувши розмову Шаґрата та Ґорбаґа, Сем зрозумів, що Фродо був лише паралізований Шелоб, а не вбитий, як він подумав спочатку. Сем кинувся наздоганяти орків, однак не встигнув пройти крізь Нижні Ворота і знесилений, втратив свідомість.[4]
Коли Сем оговтався, було вже 14 березня. Він вирішив увійти через головну браму і знайти Фродо. Подолавши свої страхи, Сем підійшов до головних воріт і був зупинений темною волею Двох Вартових, кам’яних статуй, що стояли з обох боків воріт. Завдяки фіалу Ґаладріель, Сем зміг розсіяти їхній вплив і пройти крізь браму, однак в цей момент Вартові видали пронизливий крик.
Тим часом орки обшукали Фродо. Коли вони знайшли сорочку з мітрілу, яку носив гобіт, спалахнула страшна сварка за здобич, яка скоро переросла у справжнє побоїще. Орки з Мінас-Морґулу на чолі з Ґорбаґом стикнулися з орками Мордору на чолі з Шаґратом. Битва поширилася на всю вежу і більшість орків з обох сторін було вбито, що дало Сему можливість, майже без перешкод, врятувати Фродо. Хоча, на верхівці вежі гобіту таки довелося зчепитися з Шаґратом. Після недовгої сутички, орк утік з клунком, в якому була мітрилова кольчуга Фродо до Барад-дуру. Нарешті Сем дібрався до верхньої кімнати, де тримали Фродо. Як раз в цей момент інший орк на ім'я Снаґа бив непритомного гобіта батогом. Сем наскочив на Снаґу і відрубав йому руку Жалом. Снаґа з лементом провалився у люк та, ймовірно, втік, а Сем визволив Фродо, віддав йому Перстень і обидва гобіти покинули вежу.
Проходячи повз головну браму вежі, гобіти знову використали фіал і Вартові, як і вперше, видали жахливий зойк. У відповідь з неба долинув страшний вереск і з-за хмар з'явився крилатий Назґул.
Джерела[]
- ↑ https://www.deviantart.com/matejcadil/art/The-Tower-of-Cirith-Ungol-858418208
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Книга шоста, I. Вежа над Кіріт-Унґолом
- ↑ https://www.thetolkienforum.com/wiki/Image:alan-lee-cirith-ungol
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Дві вежі", Книга четверта, X. Семвайз вибирає