Валіанська Епоха або Валіанські Роки (англ. Valian Years) — одиниця вимірювання часу в Арді після прибуття Айнурів і до знищення Двох Дерев Валінора Мелькором та Унґоліантою. Валіанські Роки остаточно завершилися з першим сходом Сонця наприкінці Першої Епохи.
Острів Алмарен
Історія[]
Часи до Часів[]
Часи до Часів почалися невдовзі після Музики Айнур, коли Валари зійшли в Арду. Після їхнього прибуття світ був ще безживним і не мав виразних географічних рис. Однак Мелькор заявив права на Арду для себе одного, що призвело до Першої Війни, яка спустошувала світ, поки не прийшов Тулкас, чия міць змусила Мелькора відступити.[1]
Коли Валари нарешті усунули шкоду, завдану Мелькором, вони визначили початкову форму Арди: симетричний континент, освітлений Двома Світилами — одним на півночі, другим на півдні, створеними з туманного світла, що вкривало пустельну землю. Валари зібрали це світло у два величезні сосуди — Іллуїн і Ормал.
Ормал
Тоді Ауле, коваль, створив дві великі вежі: Гелькар на півночі та Рінґіл на півдні. У центрі, де змішувалося світло Світил, Валари оселилися на острові Алмарен, їхньому першому королівстві. Так розквітла Весна Арди на землі.
Два Світила світили, поки Мелькор їх не знищив. Арда знову занурилася в темряву, а падіння Світил порушило ідеальну симетрію поверхні Землі, поклавши кінець Весні. Утворилися окремі континенти: Аман на далекому Заході, Середзем’я, або Ендор, у центрі з півночі на південь, і Земля Сонця на далекому Сході.
На місці північного Світила згодом сформувалося внутрішнє Море Гелькар, затокою якого було Куівієнен. Після цього почалися Роки Дерев, коли Яванна виростила Два Дерева Валінора. Однак Середзем’я залишалося вкрите темрявою, і Мелькор панував у своїй фортеці Утумно.
Роки Дерев[]
Два Дерева
Після того, як Яванна створила Два Дерева на пагорбі Езеллогар, Валінор осяяло їхнє благословенне світло, і Валари зуміли частково відновити подобу Весни на своїх землях. Але світло Дерев не досягало Середзем’я, де Мелькор утвердив свою владу, спотворюючи землі зі своєї твердині в Утумно. З Валарів лише Ороме та Яванна час від часу відвідували Середзем’я: Яванна зцілювала пошкодження живої природи, завдані Мелькором, а Ороме невтомно полював на чудовиськ Ворога.[2]
Тисячу валіанських років Валари мешкали в Амані, поки не скликали раду, де обговорювали майбутній прихід Дітей Ілуватара. Після цього Варда п’ятдесят років створювала нові зірки, завершивши свою роботу встановленням Валакірки на північному небі як виклик Мелькору.
Незабаром біля Куівієнену прокинулися Ельфи. Валари не знали про них, поки Ороме не виявив їх під час однієї зі своїх мандрівок. Повернувшись до Валінору він розповів про ельфів. Тоді Манве вирішив розпочати війну проти Мелькора. Після облоги та знищення Утумно, а також ув’язнення Мелькора в Чертогах Мандоса, Валари запропонували ельфам оселитися з ними в Амані. Після Великої Подорожі Ельдари оселилися на Заході й жили там у мирі, поки Мелькора не звільнили з полону.[2]
Усі наступні події призвели до Затьмарення Валінору, адже Мелькор повернувся до зла. Через його брехню серед ельфів, особливо Нолдорів, виникли чвари. Після втечі з Валінору Мелькор заручився підтримкою Унґоліанти. Разом вони знищили Два Дерева, зануривши королівство Валарів у Темряву.
Крім того, Мелькор викрав Сильмарили Феанора і вбив його батька, короля Нолдорів Фінве. Це спричинило бунт Нолдорів. Очолені Феанором, вони пішли з Амана до Середзем’я заради помсти.[3][4]
Валіанські роки завершилися, коли Валари, оплакуючи смерть Дерев, побачили, як Яванна зуміла виростити останню квітку Тельперіона та останній плід Лауреліна. Квітка стала Місяцем, а плід — Сонцем, і обидва були розміщені на небесах, даючи світло Світу.[5]
З першим сходом Сонця наприкінці Першої Епохи почався новий відлік часу — Роки Сонця. Саме тоді, коли Сонце вперше зійшло на заході, в Середзем’ї прокинулися люди, інший рід Дітей Ілуватара.[6]
Тривалість часу[]
Один Рік Дерев складався з 1 000 днів по 12 годин кожен = 12 000 [Дерева-] годин. Рік, що складається з 365,2 днів по 24 години в кожному, містить 8766 годин. У Древа-роках міститься 87660 годин. Якщо 12 000 [Дерева-] годин = 10 Середземним рокам, то кожна Дерева-година дорівнює приблизно 7,3 Сонячного часу = 7 годин 18 хв.
У кожному Валіанському дні міститься дванадцять Древа-годин, і 144 дні в кожному Валіанському Році. Але кожен Валіанський Рік = 144 смертних років; тим самим 1 Валіанський день = 1 смертний рік, і 1 Древа-година дорівнює, приблизно, одному смертному місяцю. Час записується (для цілей смертних) у дні Дерев так: 100 ВР, 136 Валіанський день, 9 Валіанська година = 9-й місяць 136-го [сонячного] року 100-го Валіанського Року.
У Середзем'ї Квенді спочатку виростали і дорослішали за 144 Смертних роки (або йен) так само, як [смертні] за 1 Смертний рік. Тому, коли вони вирушили до Аману, жодних змін вони не відчули – але ті, що залишилися, невдовзі відчули старіння як неминучий показник смертності. Після загибелі Дерев і знищення Белеріанда співвідношення становило приблизно: 12 років = 1 Смертному року.
Ельфи пробудилися в 1050 р. Років Дерев і дісталися Амана в 1133 через 83 ВР, які ними відчувалися як 83 роки, але фактично становили 11 952 Смертних роки. Люди ж прокинулися у РД 1150, тобто на 100 ВР пізніше, що за людськими мірками складало 14 400 смертних років.[7]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про початок часів
- ↑ 2,0 2,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про прихід ельфів і поневолення Мелькора
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про Феанора та звільнення Мелькора
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про Сильмарили і нолдорські заворушення
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про Сонце та Місяць і Втаємничення Валінору
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про людей
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Природа Середзем'я, Валіанський рік