Брі

Брі (англ. Bree) — найбільше поселення невеликого заселеного Краю Брі, схожого на острів посеред пустки, яке знаходилося в Еріадорі на схід від Ширу та на південь від Форноста.

Брі
Брі в роботі Robjenx
Основна інформація
Локація	Артедайн, Еріадор
Тип	Селище
Населення
Мешканці	Люди та гобіти
Мови	Вестрон
Історичні дані
Дата заснування	Третя епоха

Загальний опис та географія

Брі було найбільшим селом невеликого заселеного Краю Брі, схожого на острів посеред пустки. Крім Брі, були там ще три села: Стіг — по інший бік пагорба Брі, Яр — у глибокій долині трохи далі на схід і Арчет — під Чет-лісом. Довкола пагорба та селищ простягалися поля і розчищені переліски шириною в кілька миль, в які нестрашно було зайти.

Брі розташовувалося приблизно в сорока милях на схід від Ширу і так само на схід від Пралісу та Тирн-Ґортад, на захід від Вершини Вітрів, на південь від Форносту і на північ від Південних Схилів. Село було побудоване під пагорбом Брі, а також на його західних схилах. Було оточене глибоким ровом із густим живоплотом з внутрішнього боку. Через рів було прокладено дамбу.

Велика Східна дорога пролягала крізь село через Західну браму живоплоту на західній стороні села, вигиналася праворуч, пролягала навколо підніжжя пагорба і бігла ген з села, на південь, через Південну браму живоплоту, а потім загинала ліворуч і знову прямувала на схід.

Після настання ночі обидві брами зачинялися, а всередині в невеликих сторожках сиділи воротарі. Під час Війни Персня Західні ворота Брі охороняв Гарі Козолист.

Брі в фільмі Володар перснів: Хранителі персня

У Брі було близько сотні кам'яних будинків Великого Народу, і гніздилися вони здебільшого над Дорогою, на схилі пагорба, вікнами на захід. Там, де Дорога повертала праворуч, огинаючи пагорб, був великий заїзд "Брикливий поні".

Взагалі село Брі стояло на давньому перехресті шляхів; інша стара дорога зливалася зі Східною біля самого рову на західному кінці села. Колись нею подорожували люди й інші народи. "Дивне, як новина з Брі" — така приказка збереглася у Східній Чверті ще з тих часів, коли в заїзді можна було почути новини з Півночі, Півдня та Сходу і коли гобіти Ширу бувало заходили туди їх послухати.

Північні землі давно запустіли, й Північною Дорогою ходили мало: вона поросла травою, і брійці назвали її Зеленим Шляхом.

Населення

Люди з Брі були темно-русі, кремезні і трохи низького зросту, мали веселу та незалежну вдачу: нікому не корилися, крім себе самих; зате більше приятелювали і зналися з гобітами, гномами, ельфами й іншими мешканцями довколишнього світу, ніж тодішній (і теперішній) Великий Народ.

Гобіти біля воріт Брі, Володар перснів: Хранителі персня

За їхніми власними переказами, жили вони тут споконвіку і походили від перших людей, котрі примандрували на Захід Середзем'я. Мало хто з них пережив безлад Прадавніх Часів; але коли королі повернулися з-за Великого Моря, то знайшли брійців на тому самому місці. І якщо про старих королів уже і пам'ять травою поросла, то вони живуть тут і далі.

У краю Брі мешкало також кілька гобітських родин. Вони називали себе найдавнішим поселенням гобітів у світі, поселенням, заснованим задовго до того, як вони перейшли Брендівинну і заселили Шир. Жили вони переважно у Стозі, хоча кілька родин було в самому селі Брі, переважно вище на схилі пагорба, над будинками людей.

У Червоній книзі стверджується: Великий Народ і Малий Народ (так вони називали один одного) були в добрих стосунках, кожен займався своїми справами і вважав себе невід'ємною часткою населення краю. Ніде у світі не бачили такого особливого, але досконалого ладу.

Мешканці Брі, і люди, і гобіти не любили мандрувати; і найбільше переймалися справами чотирьох селищ. Часами гобіти з Брі добиралися до Цапового Краю чи Східної Чверті; зате гобіти Ширу рідко навідувалися до Брі, хоча туди було не більше ніж день їзди верхи на схід від Брендівинного Мосту.

Завдяки своєму вдалому розташуванню поблизу великого перехрестя доріг, у галасливій корчмі Брі можна було зустріти мандрівників, зокрема людей, ґномів і гобітів. Слідопити Півночі також, як відомо, зупинялися в Брі.

Календар та літочислення гобітів з Брі

Гобіти з Брі хоч і не надто спілкувалися з гобітами з Ширу, однак "Ширське літочислення", як його називали, – принагідно адаптували й для себе, – крім того, що вони не вважали першим рік колонізації Ширу.

Ширяни запровадили в календарі одне власне невеличке нововведення (поступово його перейняли й у Брі), що набуло назви "ширської реформи". Гобіти вважали недоречним і незручним щорічний зсув назв днів тижня залежно від дати. Тож у часи Ісенґріма II було домовлено, що непарний день, який і порушує послідовність, не матиме власного місця в тижні. Відтоді День Середріччя (і черезлітень) визначали тільки за цією назвою, бо він не належав до жодного тижня. Унаслідок цієї реформи рік завжди розпочинався з Першого Дня тижня і завершувався в Останній День; та сама дата будь-якого року відповідала тому самому дню тижня в усі роки, відтак ширяни вже не завдавали собі клопоту зі зазначанням днів тижня в листах чи у щоденниках. Це виявилося дуже зручним для домашнього вжитку, та геть не таким зручним, коли гобітам доводилося подорожувати куди-небудь далі, ніж до Брі.

Даючи назви місяцям, гобіти зі Ширу та з Брі трохи відступили від вестронської традиції, надавши перевагу власним застарілим місцевим назвам, які вони ще в сиву давнину перейняли від людей із долин Андуїну: принаймні подібні назви побутували й у Долі, й у Рогані. Значення цих назв, що їх створили люди, гобіти почасти давно забули, навіть якщо спершу ці значення й були їм відомі: відтак канули в забуття і певні форми цих назв, а тому, приміром, найпоширенішим закінченням назви місяця став суфікс – -ень – літень.

У Брі назви місяців відрізнялися від ширських: вогневик, сонцень, поворотень, лукавець, триміст, літень, літодні, медень, шлюбень, жнивець, зимень, плутень і різдвян. Назви вогневик, плутень і різдвян побутували й у Східній Чверті.

Історія

Згідно з розповідями самих брійців, люди Брі оселилися в селищі ще в Прадавні часи. Це були корінні народи, які мігрували з долин Білих гір до південних долин Імлистих гір, а потім на північ аж до Курганів. Хоча й небагато з них пережили негаразди Прадавніх часів, вони продовжували оселятися в Брі й тоді, коли нуменорці повернулися до Середзем'я. Це і були родоначальники людей із Брі: проте відбулося це задовго до того, як вони стали підданцями Північного Королівства Арнору та перейняли вестрон.

Брі в роботі Miruna-Lavinia

У ДЕ 3320 р. Брі та Край Брі стали частиною королівства Арнор, а люди Брі відмовилися від своєї старої мови та прийняли вестрон як свою рідну. Коли Королівство Арнор було розділено у ТЕ 861 р., Брі, ймовірно, став частиною Артедайна, одного з трьох королівств-спадкоємців Арнору, оскільки Артедайн включав землі на північ від Східної дороги аж до Погодних Пагорбів. В Артедайні династія Ісільдура збереглась і не переривалась, а от у Кардолані та Рудаурі невдовзі зникла. Ці королівства часто встрявали в міжусобиці, які й пришвидшили занепад дунедайнів. Основним предметом їхніх суперечок були Погодні Пагорби і територія на захід од Брі. І Рудаур, і Кардолан прагнули заволодіти Амон-Сулом (Вершиною Вітрів), що опинився на рубежі їхніх володінь, – адже Вежа Амон-Сулу була прихистком головного палантира Півночі, тоді як два інші перебували в Артедайні.

Близько ТЕ 1300 р. в Середзем'ї знову почали розмножуватися лихі створіння. В Імлистих Горах побільшало орків, і вони почали нападати на ґномів. На фоні цих подій періаннати мігрували на захід і багато з них оселилися у Брі. Саме з Брі брати-гобіти з роду блідошкірів Марко і Бланко, у ТЕ 1601 р. подалися ще далі на захід, перетнули ріку Барандуїн на чолі великого загону гобітів і оселилися на землях Ширу, в Артедайні.

Після падіння Форноста та Арнора в ТЕ 1945 р, дорога з півночі на південь занепала і народ Брі почав називати її Зеленшлях, оскільки вона поросла травою. Брі продовжувало існувати під захистом Слідопитів Півночі. Навіть наприкінці Третьої Епохи Брі залишалося відносно процвітаючим селом.

15 березня ТЕ 2941 р., Ґандальф і Торін зустрілися в Брі. Вони обидва обдумували одну й ту саму проблему: Дракон Смоґ, що оселився на Самотній Горі. Зустріч призвела до початку подорожі в Еребор, результатом якого стала смерть Смоґа та знахідка Єдиного Персня Більбо Торбином.

У ТЕ 2953 р. було востаннє скликано Білу Раду після якої Саурон заслав своїх шпигунів до Брі та до Південної Чверті.

29 вересня ТЕ 3018 р, Фродо Торбин, Семвайз Ґемджі, Меріадок Брендіцап і Переґрін Тук прибули до Брі та зустріли Бурлаку в найбільшому трактирі Брі, "Брикливий Поні", що належав Барліману Кремена. Вранці 30 вересня загін гобітів разом із Бурлакою залишили Брі.

Коли Фродо та його супутники повернулися до Брі 28 жовтня ТЕ 3019 р, Барліман розповів їм, що на початку року на Брі напали розбійники з півдня. Корчмар був впевнений, що їх пустили в Брі Гарі Козолист та Біл Папорот, які перейшли на розбійників і втекли з Брі разом з ними після того, як програли битву з брійцями. Однак троє чоловіків і двоє гобітів у тій сутичці загинули. Також Барліман Кремена завважив, що місцеві і не уявляли скільки всього робили для них Слідопити, адже коли всі вони пішли на війну проти Саурона вовки почали вили навколо парканів, а в лісі бачилися темні фігури та відбувалися різні жахливі речі, від яких кров холонула в жилах. Пробувши в Брі кілька ночей, Фродо та його супутники покинули село 30 жовтня.

Після Війни за Перстень, наприкінці Третьої Епохи, Північне королівство Арнор було відновлено Араґорном II. Цілком імовірно, що Брі знову став частиною Арнору і надалі процвітав завдяки відновленню руху на Зеленому шляху та Східній дорозі.

Етимологія

Назва Брі — це англійська назва міста, що походить від кельтського слова "пагорб".