Бо́ромир або також Боромір (англ. Boromir; 2978-3019 рр. Третьої Епохи) — персонаж роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар Перснів», старший син намісника Ґондору Денетора ІІ та його дружини Фіндуїлас, брат Фарамира.
Походження імені[]
«Боромир» — змішана форма синдарського слова «борон» (boron) — «стійкий», «вірний» та квенійського «міре» (mire) — «дорогоцінний камінь». Боромір був названий на честь свого предка намісника Ґондору Бороміра сина Денетора І (2375—2489 рр. Т. Е.), що у 2475 р. Т. Е. розбив мордорських уруків при Осґіліаті і відвоював Ітілієн. Він був благородний, прекрасний обличчям, наділений великою силою і сталевою волею. Навіть сам Король-Чаклун боявся його. У війні за Осґіліат та Ітілієн був поранений моргульським клинком, що вкоротило йому віку. Він лише на дванадцять років пережив батька.
У Першу Епоху ім'я Боромір носив правнук Беора Старого і прадід Берена, що став першим правителем краю Ладрос у Дортоніоні, де оселився народ Беора.
Образ Боромира у адаптаціях[]
У анімаційному фільмі Ральфа Бакши Боромира озвучує Майкл Ґрем Кокс. У першій частині він зображений одягненим у варварський одяг та рогатий шолом, що не збігається з класичним описом у Толкіна.
У кінотрилогії Пітера Джексона роль Боромира виконує Шон Бін. На відміну від тексту книги Толкіна, смерть Боромира показана у фіналі першої частини фільму — «Братства Перстеня» (вона описується на самому початку другої книги — «Дві Вежі»). Джексон також взяв на себе сміливість дещо змінити Боромира у порівнянні з толкінівським — по-перше, змінився колір волосся головного героя (світло-рудий, а не темний), а по-друге, — зброя (у книзі Боромир носив довгого меча, а не широкого меча у парі з круглим щитом).
Перед смертю він зізнається Араґорну, що втратив віру у свій народ, на що Елесар пообіцяв, що не дасть Ґондору впасти, і за це Боромир дав присягу вірності, визнавши Араґорна своїм вождем і королем. На знак вірності своїй обіцянці, Араґорн протягом всієї мандрівки носить наручі Боромира.