Бомбур

Бомбур (англ. Bombur) — нащадок ґномів Кгазад-думу, один з учасників Походу до Еребора, член загону Торін і Компанія.

Бомбур
Основні відомості
Країна, королівство	• Чертоги Торіна • Королівство під Горою
Членство	Торін і Компанія
Участь у	• Похід до Еребора • Битва П'яти Армій
Мова	Кгуздул, Вестрон
Родинні зв'язки
Брати	Бофур
Інші родичі	Кузен Біфур
Інші відмінності
Раса	Ґноми
Стать	Чоловік

Історія Бомбура

Про походження Бомбура невідомо нічого, так саме як невідомим залишається рік його народження та імена батьків. З впевненістю можна стверджувати лише те, що він був нащадком ґномів Кгазад-думу і не належав до королівського Дому Дуріна. Також, достеменно відомо, що у Бомбура був рідний брат Бофур.

Після того як у ТЕ 1980 році у Морії з'явився бальроґ і вбив короля Дуріна VI, ґноми Кгазад-думу розійшлися по всьому світові. Невідомо чи мешкав Бомбур у Синіх горах на момент приходу туди Торіна, чи, можливо, прийшов туди разом з ним і Народом Дуріна. Однак на початок подій, що описані в розповіді Більбо Торбина, Бомбур жив у Синіх горах разом з Довгобородими, а також своїми близькими родичами — рідним братом Бофуром та кузеном Біфуром.

Бомбур був старший за Філі та Кілі, принаймні, на п'ятдесят років, але молодший за Баліна. Тобто, можна припустити, що Бомбур народився десь між ТЕ 2763 і ТЕ 2809, і йому мало бути від 132 до 178 років, коли він приєднався до Виправи у Самотню гору.

Похід до Еребора

У ТЕ 2941 році, Бомбур прибув до Торбиного Кута разом із братом Бофуром, кузеном Біфуром та Торіном Дубощитом. Вони надійшли останніми і разом з ними був Ґандальф. Бомбур був одягнений у блідо-зелений каптур.

Бомбур був найогряднішим серед ґномів загону і, очевидно, найважчим. Через те, що роздратований Більбо різко відчинив двері, четверо ґномів, буквально, ввалилися до сміалу і це не покращило загальний настрій, особливо Торіна, який опинився під трьома іншими, зокрема і Бомбуром.

Прийшовши останніми, ґноми, захотіли і собі покуштувати чогось смачненького. Так, Бомбур, наприклад, забажав пирога зі свининою та салату. Після вечері, коли ґноми впоралися з прибиранням і настав час для музики, огрядний ґном притягнув із передпокою величезний барабан.

Коли ґноми по черзі опинилися в полоні тролів, що збиралися їх з'їсти, Оїна з Ґлоїном, Біфура, Бофура та Бомбура безцеремонно звалили в купу біля багаття, тож їм дісталося найбільше. Як зазначив один із тролів на ім'я Том: "це буде їм наукою". Адже саме Біфур та Бомбур завдали йому найбільше клопоту, відбиваючись, мов навіжені.

Врятувавшись від тролів, ґноми двічі поспіль вислухали звіт Більбо про все, що з ним трапилось і яким чином він потрапив у халепу. Бомбур невдоволено зазначив, що гобіт обрав невдалий час аби практикуватись у дрібних крадіжках і обчищати кишені.

Тікаючи від ґоблінів у Імлистих горах, після короткої зупинки, Бомбур підхопив на спину Більбо замість Дорі і побіг разом з усіма.

“

— Навіщо, ох навіщо я покинув мою гобітську нірку? — скаржився бідолашний пан Торбин, підстрибуючи на спині у Бомбура. — Навіщо, ох навіщо я взяв нещасного маленького гобіта на полювання за скарбами? — бідкався горопашний Бомбур, який був огрядний, перехилявся вперед і спливав потом, що скрапував із кінчика його носа, від шаленого бігу та переляку.

”

Тікаючи від варґів, Біфур, Бофур, Бомбур і Торін видерлися на одну сосну і сиділи там, доки їх не врятували орли. В гостях у Беорна, Бофур і Біфур вийшли разом, а одразу за ними, не вичекавши необхідної паузи, з'явився і Бомбур, який проігнорував настанови Ґандальфа щодо того, що він має вийти останнім і один, адже був найтовщим і міг зійти за двох.

Біфур, Бофур і Бомбур

Найприкметніша пригода на шляху до Еребора сталася з Бомбуром у Морок-лісі, на березі Зачарованої Річки. Загін натрапив на човен, який був замалий для того, аби ним перетнути річку за раз і всім одразу. Торін наказав ґномам розділитися, Бомбур і Двалін мали йти останніми. Це викликало у Бомбура невдоволення. Ґном образився за те, що він постійно і всюди останній. Однак Торін відповів йому, що то все через його огрядність і якщо він не хоче завжди бути останнім, то не варто бути таким товстим.

Зрештою, Бомбур разом з Дваліном пішли останньою ходкою і майже переправилися через річку, аж тут сталося лихо. Бомбур стояв на суші лише однією ногою, коли на нього налетів олень і перестрибнув через нього. Ґном перечепився, ненавмисно відштовхнув човна від берега і, падаючи спиною в темну воду, вхопився за слизькі корінці — але його пальці зісковзнули і він шубовснув у воду. Першим це побачив Більбо і закричав.

Ґноми кинулися до берега, миттю кинули побратимові мотузку з гаком. Бомбур ухопився за неї — і вони витягли його на сухе. Звісно, він був мокрий з голови до ніг, але то було не найгірше. Коли вони поклали його на берег, він уже міцно спав, стискаючи в руці мотузку, та так сильно, що йому не могли розтиснути кулак, — і ґном продовжував міцно спати, хоч як вони силкувалися його розбудити.

Бомбур, Біфур та Двалін в Рівендолі

Шість днів Бомбур проспав із посмішкою на повному обличчі, ніби його вже не обходили жодні прикрощі. Інші ґноми по черзі і по четверо були змушені нести його на імпровізованих ношах, блукаючи Морок-лісом. Через кілька днів у них не залишилося практично ніякої їжі, ні питва, а Бомбур все спав і інші ґноми вельми потомилися, тягнучі з ним ноші.

Коли вони доїли свої припаси до останньої крихти, прокинувся Бомбур. Він ніяк не міг уторопати, де він і чому почувається таким голодним, бо забув усе, що трапилося після того давнього травневого ранку, коли вони вирушили в мандри. Останнє, що він пам’ятав, — це гостина в гобітовій норі.

Коли Бомбур почув, що їсти нічого, він аж розплакався, бо почувався таким кволим, що ледве міг триматися на ногах. Тоді він почав розповідати про свої сни в яких була купа різних наїдків, однак Торін перервав його, зазначивши, що якби той не прокинувся, решті слід було б лишити його в лісі з тими пришелепуватими снами.

Потому ґноми йшли цілий день, дуже повільно й утомлено, а Бомбур і далі репетував, що його ноги не несуть і що він хоче лягти і поспати.

“

— Не будеш ти спати! — відказували йому вони. — Хай тепер і твої ноги потрудяться, годі вже нам тебе нести.

”

Тоді Бомбур відмовився ступити бодай крок уперед і повалився на землю. Він пробурмотів, щоб інші йшли далі, якщо вже їм того хочеться, а він натомість, краще поспить, щоб, бодай, уві сні побачити їжу. Саме тієї миті Балін, який був трохи попереду, помітив відблиск світла, а потім поряд із ним ще і ще.

Товстун Бомбур, іл. Julien Teule

Тоді навіть Бомбур підхопився на ноги — і вони поспішили вперед, не дбаючи про те, що то могли бути тролі чи ґобліни. Бомбур хотів кинутися вперед, до вогнів, але інші аж надто добре пам’ятали перестороги чарівника та Беорна і не ризикнули сходити із стежки. Однак, попри всі перестороги, їх помирив голод, бо Бомбур не переставав описувати різні смачні наїдки, які споживались у його сні на лісовому бенкеті, — тож вони зійшли зі стежки й усі разом заглибились у ліс.

Зрештою, ґноми і гобіт, хоч і натрапили на дійсно бучний бенкет, та замість смачних наїдків самі ледь не перетворилися на харч. Потрапивши у полон до павуків, Бомбур настраждався найбільше — він був найтовщий і павуки його постійно щипали і тицяли в живіт. Після порятунку, ґном скотився з гілки і гупнув на землю, де і залишився лежати, доки Більбо визволяв інших.

Доки це тривало, визволені ґноми поралися біля решти полонених, кремсаючи павутиння ножами. Раптом Більбо помітив, що чимало павуків на землі обступили старого Бомбура і, знову зв’язавши його, кудись потягли. Більбо скрикнув і різонув кинджалом павуків, які лізли просто на нього. Коли півдюжини павуків було вбито, решта відступила, залишивши Бомбура на руках у Більбо.

Зрештою, дванадцятеро ґномів — разом із бідолашним старим Бомбуром, якого підтримували попід руки його кузени Біфур і Бофур, а також гобіт, змогли відбитися від павуків та лише для того, аби потрапити у полон до ельфів Морок-лісу.

Після втечі з полону у діжках, товстун Бомбур або спав, або був непритомний, коли його дістали з діжки.

У підніжжя Самотньої гори, Бомбур разом з Бофуром залишився вартувати поні й припаси, привезені від ріки, в той час як інші почали підійматися новознайденою стежкою до вузького карниза. Коли більша частина загону щасливо досягла маленької трав’янистої тераски, то влаштувала там третій табір, затягнувши все необхідне нагору за допомогою мотузок.

У той самий спосіб вони могли час від часу опускати вниз одного з найспритніших ґномів — скажімо, Кілі, — щоб обмінятися новинами з дозорцями чи змінити Бофура, коли його підіймали до вищого табору. Бомбур, натомість, не хотів підійматися нагору ні на мотузці, ні стежкою.

Коли роздратований Смоґ вилетів з гори, ґноми причаївшись під стінами трав’янистої тераски, позаповзали за каменюки, сподіваючись уникнути страхітливих очей дракона, який полював на них. Тоді Біфур згадав, що вони лишили напризволяще Бофура та Бомбура у нижньому таборі. На щастя, останні два, встигнули піднятися до тунелю, перш ніж дракон випалив їхній табір вщент.

В Битві П'яти Армій, що невдовзі зчинилася перед Брамою Королівства під Горою, Бомбур також брав участь і вижив. Після загибелі Торіна та його племінників Філі та Кілі, й мови не було про те, щоби розділити скарб Еребору, як планувалося, порівну між Баліном і Дваліном, Дорі, Норі й Орі, Оїном і Ґлоїном, Біфуром, Бофуром і Бомбуром — та Більбо. Однак, певну частину скарбів, вони все-таки отримали, адже вважалися героями, що наважилися кинути виклик дракону.

Пізніші роки

Після перемоги в Битві П'яти Армій, Бомбур залишився в Королівстві під Горою.

У Війну Персня, Бомбур продовжував жити у Самотній горі під владарюванням короля Даїна II Сталестопа. За словами Ґлоїна, який разом із своїм сином Ґімлі, прибув до Рівендолу у жовтні ТЕ 3018 року, Бомбур став уже таким товстим, що сам не міг дістатися від дивана до крісла за столом, тож шестеро молодих ґномів мусили його піднімати. Враховуючи це, навряд Бомбур брав участь у Битві за Діл.

Етимологія

Бомбур — ім'я ґнома з "Віщування вельви", однієї з міфологічних пісень "Старшої Едди", звідки Толкін запозичив імена для більшості ґномів свого легендаріуму.

Зображення в адаптаціях

Від появи друкованих романів "Володар перснів", в світі вийшло чимало фільмів, мультфільмів, серіалів та ігор заснованих на подіях трилогії. В переліку наведені лише найвідоміші з них:

2012-14: Кінотрилогія "Гобіт":

В кінотрилогії "Гобіт" роль Бомбура виконує новозеландський актор Стівен Гантер. В релізі до фільму студія Warner Bros. оприлюднила такий опис персонажа:

“

Брат Бофура і двоюрідний брат Біфура, Бомбур є головним кухарем Компанії Ґномів. Його величезні розміри та чудовий апетит часто викликають певні проблеми і сміх. Незважаючи на свій розмір, він може бути напрочуд ефективним бійцем — і горе тому, хто змушує його спізнюватися на обід!

”

Протягом фільму Бомбур рідко розмовляє, за винятком розмов на фоні. Примітний момент з Бомбуром можна спостерігати в розширеному виданні фільму: коли уламок сокири, що весь час стирчав з чола Біфура, в ході битви, зрештою, випадає, Бомбур пропонує його повернути його на місце, але Біфур категорично заперечує.

2018: The Lord of the Rings Online:

Бомбура можна знайти серед бенкетуючих у "Залі під горою", що в Ереборі, а також в інших місцях Самотньої гори, де він займає посаду наглядача комори. У якийсь момент після Битви за Діл, він та інші ґноми Компанії, що вижили, віддають шану біля могили Торіна Дубощита, яка тепер поряд із могилою короля Даїна Сталестопа. На честь Бомбура названо популярний напій у корчмі "Заїзд Чертоги Торіна" в Еред-Луїні, "Bombur's Beard Lager".