Белеґост (англ. Belegost) — одне із двох великих міст ґномів у Синіх Горах, іншим був Ноґрод.
Географія[]
Белеґост був розташований у північно-центральній частині Синіх Гір, на північний схід від бескиду Долмед, на північ від Ноґрода і неподалік від озера Ненуіал, яке лежало поруч із єдиним проходом через Сині Гори і добре охоронялося.[1]
Історія[]
Белеґост було засновано в Роки Дерев, коли двоє з семи Отців Ґномів прокинулися під Синіми Горами. Це були Вогнебороди та Широкобоки.
Мало хто з ельдарів бував у Белеґості, крім Еола з Нан-Ельмота і сина його — Маеґліна. Натомість, ґноми часто бували в Белеріанді і, задля зручності, проклали широку дорогу, що вела попід схилами Гори Долмед, бігла вздовж течії ріки Аскар і перетинала Ґеліон при Сарн-Атраді, Кам’янистому Броді, де пізніше відбулася велика битва.
Між науґрімами й ельдарами ніколи не було справжньої приязні, проте обидва народи мали один із одного користь і тому спілкувалися.
Коли Меліан підказала Тінґолу, що часи миру скоро минуть, Володар ельфів задумав укріпити своє королівство і по допомогу він звернувся саме до ґномів з Белеґоста. Науґріми довго та радо працювали на Тінґола і вигадали для нього палаци на кшталт власних, вириті глибоко в землі. Так постав Менеґрот. По завершенні будівництва Менеґрота у володінні Тінґола та Меліан запанував спокій, а ґноми, час від часу, переходили через гори і торгували в ельфійських землях.[1]
Ґноми з Белеґоста першими винайшли плетену з кілець кольчугу, у виготовленні якої навіть нольдори чи синдари не могли з ними зрівнятися.
Перед Нірнаєт-Арноєдіад ґноми з Белеґоста погодилися допомогти Маезросові, постачаючи як озброєних воїнів, так і зброю зі своїх чималих арсеналів; в кузнях Ноґрода та Белеґоста в ті дні кипіла робота.[2]
.png){kind=link}
В страшній битві, що зчинилася потім ґноми з Белеґоста були останньою з усіх східних сил, яка продовжувала стійко триматись проти ворогів і, зокрема, проти драконів, адже науґріми хоробріше, ніж ельфи та люди, протистояли вогню, а до того ж вони звикли носити у бою великі маски, на які страшно було дивитися; ті маски добре захищали їх від драконів. І якби не ґноми, то Ґлаурунґ і його поріддя випалили б усіх, хто ще залишався з нольдорів.
Про Володарів Белеґоста невідомо майже нічого, їхні імена не збереглися. Відомо, що наприкінці Першої Епохи, Володарем міста був Азаґгал, який загинув у Нірнаєт-Арноєдіад.[2][3]
Найуславленішим з усіх їхніх творінь ґномів у Прадавні Часи була Ґномівська Пектораль, Науґламір, що її виготовили майстри з Белеґоста та Ноґрода. Коли ґноми з Ноґрода вбили Короля Тінґола і вкрали Пектораль, ельфи швидко відреагували на страшний злочин і помстилися, вирізавши ледь не всіх злочинців та повернули вкрадену коштовність Меліан. Однак, були й ті, хто вцілів. Вони повернулися у Ноґрод і там вони розповіли дещо з того, що скоїлося, сказавши, ніби в Доріаті, за наказом ельфійського Короля, було вбито ґномів, і що так він хотів обдурити їх із винагородою.
Ґноми Ноґрода зажадали помсти і попросили помочі в Белеґості, але там їм відмовили, і ґноми Белеґоста намагалися відрадити їх од лихих намірів, однак не вийшло. Тож у жахливому Знищенні Доріату ґноми з Белеґосту участі не брали.
Наприкінці Першої Епохи Белеґост був зруйнований у Війні Гніву.[4] Приблизно в ДЕ 40 році багато ґномів із зруйнованого королівства переселилися до Кгазад-думу і примножили його славу та багатство. Щоправда, деякі ґноми вирішили залишитися в Синіх Горах і заснували нові поселення.
В Третю Епоху, після Пограбування Еребора драконом Смоґом, король народу Дуріна Трор був убитий орками. Траїн II об'єднав ґномів з різних родів і повів їх на велику Війну проти орків Імлистих гір. Після перемоги в Битві при Азанульбізарі, ґноми знову розпорошилися по світові. У ТЕ 2802 ґноми з Народу Дуріна під проводом Траїна II оселилися на сході Еред-Луїну по той бік Люну і заснували нове королівство, неподалік від руїн Белеґоста. Пізніше нове королівство отримало назву Чертоги Торіна.
Етимологія[]
Белеґост означає "Велична Фортеця", переклад синдарською мовою ґномівської назви Ґабільґатол. Складається з двох частин: белеґ "могутній" і ос(т) "фортеця".
Інші назви[]
Первісна назва міста на Кгуздулі — Ґабільґатол. Пол Страк припускає, що вона містить елементи gabil ("великий") і gathol ("фортеця"). Також місто називали Слюдоград.
Джерела[]
- ↑ 1,0 1,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про синдарів
- ↑ 2,0 2,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про П'яту Битву: Нірнаєт-Арноєдіад
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Незавершені оповіді, Повість про дітей Гуріна
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток A. ІІІ. Народ Дуріна