Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Белеґаер (синд. Belegaer) — океан, що омиває західний берег Середзем'я і до ТЕ 3319 року Другої Епохи омивав східний берег землі Аман та розташований біля нього острів Тол-Ерессеа.

Белеґаер

Белеґаер в роботі Теда Несміта

Белеґаер ніколи не називали океаном, а найчастіше казали Море, Західне Море, Велична Вода.

Історія[]

До Другої епохи Белеґаер простягався від Ільмену на крайній півночі, де крижана протока, відома як Гелькараксе, з’єднувала Середзем’я та Аман, та до крайнього півдня, теж до Ільмену, де, зрештою, замерзали. Найширшим Море було біля екватору, поступово звужуючись на північ і південь Арди.

Belegaer

До кінця Другої епохи континент Аман, батьківщина Валарів, утворював західний край Белеґаера. На півночі, перед зруйнуванням Белеріанду, між землями Аману та Середзем'я існувала скута вічною кригою протока Гелькараксе, по якій можна було, хоч і з великими труднощами, дістатися Середзем'я. Саме нею довелося йти ельфам Фінґольфіна та Фінарфіна.[1]

Після Війни Гніву, падіння Нуменору та затоплення Белеріанду (можливо і частини Аману), масштаби Великого Моря, очевидно, змінилися, проте ніхто не дослідив на скільки. Крижану протоку, що наче міст з'єднувала Аман та Середзем'я також було знищено.

Під час Акаллабет валари змінили саму форму світу, він став круглим. Аман було вилучено і Белеґаер відтоді омивав "нові землі" і тільки обрані могли знайти Пряму Дорогу до Валінору.

Джерела[]

Advertisement