Балін (англ. Balin) — лідер ґномів, син Фундіна, старший брат Дваліна, шанований представник Народу Дуріна.
Балін був одним з ґномів, що брав участь разом з Більбо Торбиним та Ґандальфом у Поході до Еребора. Коли Більбо вперше зустрівся з Баліном, ґном виглядав як старий дідуган, мав довгу білу бороду й червоний каптур. Згодом Балін став близьким другом гобіта.[1]
Історія Баліна[]
Ранні роки[]
Балін народився в ТЕ 2763 р., в родині ґнома Фундіна. Коли йому було сім років, Смоґ напав на Самотню гору. Після того, як ґноми відправилися у вигнання, Балін і його батько Фундін жили разом із Трором у Смурних Землях. Його брат Двалін народився через два роки, у ТЕ 2772 р.[2]
Балін та Двалін втратили батька під час Війни ґномів та орків, у Битві при Азанульбізарі в ТЕ 2799 році. Балін також брав участь в цій битві, щоправда його роль в ній залишається невідомою.
Після Війни ґномів та орків, Довгобороді під проводом Траїна II, включно з Баліном, спершу повернулися до своїх горнил у Смурних Землях, а невдовзі після цього перейшли через Еріадор та облаштували колонії у Синіх горах.
Участь в таємній експедиції Траїна[]
Траїн ІІ завжди прагнув повернутися в Еребор і, зрештою, наважився на похід. Разом з Баліном, Дваліном і кількома іншими ґномами, він відправився у мандрівку у ТЕ 2841 році.
Саурон пильно стежив за походом ґномів, адже прагнув відібрати у Траїна останній з Семи Перснів. Вовки, орки та інша нечисть постійно турбувала невеликий загін на його шляху до Самотньої гори.
Однієї ночі чорний дощ змусив їх шукати притулку під склепіннями Морок-лісу. Уранці стало відомо, що Траїн зник із табору, і його супутники намарно кликали його. Вони шукали Траїна багато днів, доки не втратили рештки надії і повернулися до Торіна, спадкоємця Траїна, Короля під Горою у вигнанні.
Лише через тривалий час стало відомо, що Траїна схопили живцем і затягли в каземати Дол-Ґульдура. Там його довго мучили, відібрали в нього Перстень, там він, зрештою, й помер.
Похід до Еребора[]
У ТЕ 2941 році, коли Ґандальф був в гостях у Торіна, в його Чертогах, на нараді щодо Походу до Еребора були присутні, зокрема, Балін та Ґлоїн. Вислухавши Ґандальфа, Балін припустив, що їхній похід — місія нездійсненна і самовбивча. Однак, чарівник заперечив, зазначивши, що виправа до безглуздості складна, однак успіх реальний, якщо взяти з собою гобіта, якого Ґандальф відрекомендував як професійного ловкача.
Через це Балін спершу подумав, що Більбо професійний злодій та крадій.[3]
В день Несподіваної гостини, Балін був другим ґномом, що з'явився на порозі у Більбо.
На відміну від свого брата Дваліна, що прийшов найпершим, Балін відмовився від чаю, а натомість попросив пива, щоправда і від тістечка з кмином не відмовився. Саме Балін разом із своїм братом Дваліном, першими пішли на кухню після вечері, аби допомогти Більбо впоратися з гармидером, які самі ж і влаштували.
Пізніше, коли ґноми почали музикувати, Балін та Двалін вправно грали на віолах, завбільшки з них самих.
Наступного дня після вечері, Балін стояв біля дверей заїзду "Зелений дракон", чекаючи на прибуття Більбо.[4] Це був перший з багатьох наступних випадків, коли саме Балін стояв на варті товариства.
Впродовж всієї пригоди, Балін та Двалін, як два брати, діяли, здебільшого вдвох. Так, наприклад, під час порятунку від варґів, вони вдвох залізли на високу струнку ялину з рідкими гілками і намагались умоститися на її кучерявому вершечку.
В гостях у Беорна саме вдвох вийшли привітатися з господарем дому.[5] Щоправда, пізніше Торін розділив братів при перетині Зачарованої річки. Так, Балін поплив у першому човні разом з Торіном, Більбо та Філі, тоді як Двалін відправився в останньому з Бомбуром.[6]
Прихильність Баліна до Більбо поступово зростала впродовж всієї мандрівки. Особливо помітною вона стала після того, як гобіт врятував ґномів від павуків. Саме Балін зрозумів план Більбо швидше, ніж решта і повів ґномів в атаку. Також, після того, як Більбо, завдяки силі чарівного персня, прокрався повз Баліна непоміченим, ґном почав виявляти до гобіта неабияку повагу.[7]
“ — Що ж, досі навіть миші не вдавалося «тихо та обережно» прошмигнути в мене під носом, — сказав Балін, — і я знімаю перед тобою каптур. — Балін”
Також після пригод в Імлистих горах, Балін найбільше наполягав на тому, щоби Більбо знову переповів історію з Ґолумом, загадками й усім іншим, а головне — щоби перстень посів у цій історії належне йому місце.
В розмові з Трандуїлом Балін поводився досить зухвало і своїми словами неабияк розлютив Короля ельфів. Пізніше, коли Більбо визволив їх з полону (знову завдяки силі персня), Балін став як укопаний і почав засипати Більбо питаннями прагнучи дізнатися, що той збирається робити далі, й узагалі… чим роздратував завжди спокійного гобіта.[8]
Балін і Двалін були тими, хто найбільше постраждав після "подорожі" діжками до Есґароту. Ґноми навіть не стали їх просити про те, щоб допомогти іншим.
Перш ніж вирушити на пошуки західних відног Гори, Торін послав вперед розвідників, був серед них і Балін, який добре знав місцевість. Тоді ж Балін розповів Більбо про свої спогади щодо того, яким був Діл до того, як на гору налетів дракон. Після того, як Потаємні Двері було відчинено, Балін, на відміну від інших ґномів, зголосився провести Більбо вглиб гори, адже як зазначається "устиг полюбити гобіта".
Після розмови з драконом, Більбо був дуже засмучений тим, що Смоґ здогадався про їхнє прибуття з Озерного Міста і, що саме там ґноми і гобіт отримали допомогу. Зломщик підозрював, що дракон зажадає помститися Озерянам і звинувачував у цьому себе. Лише Балін спробував його заспокоїти.[9]
“ — Та годі вже, годі! Нічого не вдієш — наскільки мені відомо, розмовляючи з драконом, важко не потрапити на слизьке, — намагався втішити його Балін. — Якщо хочеш почути мою думку, ти вчинив дуже добре — принаймні з’ясував дещо дуже корисне і повернувся до нас живим, — а цим може похвалитися далеко не кожен, хто перекинувся слівцем із таким драконом, як Смоґ. — Балін”
Після втечі з Еребора, Балін повів ґномів та гобіта на Кручий Бескет. Коли до них завітав великий старезний крук Роак, син Карка, він звернувся саме до Торіна та Баліна, адже, за його словами, вони добре знали його батька. Саме крук приніс звістку про те, що Смоґа вбили над Есґаротом.
В Битві П'яти Армій, що невдовзі зчинилася перед Брамою Королівства під Горою, Балін брав безпосередню участь і вижив.
Після подій в Ереборі[]
Восени ТЕ 2949 року Балін разом з Ґандальфом відвідав Більбо Торбина у Ширі. Балін помітив, що камізелька на панові Торбині дорожча, ніж колись (і зі справжніми золотими ґудзиками), в той час як Більбо звернув увагу на те, що Балінова борода стала на кілька дюймів довшою і що на ньому вельми ошатний пояс, розшитий самоцвітами.
Старі друзі провели довгі години біля каміна, розповідаючи одне одному новини та згадуючи минулі пригоди. Так, Балін розповів, що Королівство під Горою процвітає, а Бард відбудував місто Діл. У долині почали обробляти землю, і вона знову стала родючою.
Пустище навесні сповнюється птаством і квітами, а восени — плодами та святковими учтами. Місто Озерне відродилось і стало процвітати ще більше, ніж раніше, Бистрицею почали ходити човни з багатим крамом, — й у цілому краї запанувала дружба між ельфами, ґномами та людьми.
Виправа у Морію і смерть[]
Королівство під Горою процвітало і ґноми включно з Баліном, певний час жили щасливо. Однак думки про окуповану Морію не залишали декого з представників Народу Дуріна і Балін був серед їх числа.
Можливо, успішне завершення Походу до Еребора і звільнення Королівства під Горою, надихнуло ґномів на наступну виправу, хтозна. Однак у ТЕ 2989 р., Балін разом з групою ґномів вирушив у Морію, щоб відвоювати давнє Королівство ґномів Кгазад-дум у орків. Крім того, Балін сподівався знайти там і останній з Семи Перснів Влади, який, як вважалося, був втрачений у Морії, коли туди пішов Трор.[10]
Разом з Флої, Оїном, Орі, Фраром, Лоні, Налі та багатьма іншими ґномами Балін дістався до Долини Затінених Струмків. Після бою з невеликим загоном орків, ґноми увійшли крізь Східні ворота Морії. Вони зупинилися у двадцять першій залі і обрали її собі за помешкання, а в Палаті Мазарбул Балін встановив свій трон і проголосив себе Володарем Морії.
Згідно з реєстром успіхів народу Баліна, який знайшов Ґандальф тридцять років потому, спершу справи у ґномів йшли добре. Так, з окремих свідчень, що дивом збереглися у старовинній книзі, зрозуміло, що вони відшукали золото, а згодом і істинне срібло, тобто мітрил.
Також ґномам, судячи з усього, вдалося відшукати і могутні артефакти ґномів, зокрема Сокиру Дуріна та якийсь шолом, який, ймовірно, належав одному з королів. Крім того, було зазначено, що Оїн шукає "верхні зброярні Третього Глибу".
Восени ТЕ 2994 року, а саме 10-го листопада, Балін, як зазначається в хроніках, пішов одинцем зазирнути в Дзеркальне Озеро. Орк вистрелив у нього з-за каменя, так загинув Балін, останній Володар Морії. Його тіло було поховане у Палаті Мазарбул.[11]
Однак орк, що вбив Балін був лише одним з багатьох. Так, в стародавньому документі зазначалося, що ціла армія орків прийшла зі сходу вище від Срібножилої. Ґноми перегородили брами однак не змогли довго утримувати переважаючи сили противника. На останній сторінці реєстру зазначалося:
“ Ми не можемо вибратися. Вони захопили Міст і другу залу. Там загинули Фрар, і Лоні, й Налі. Озеро підступило до стіни Західної Брами. Сторож у Воді забрав Оїна. Ми не можемо вибратися. Кінець близько... барабани, барабани в надрах... вони йдуть... ”
Зображення в адаптаціях[]
Від появи друкованих романів "Володар перснів", в світі вийшло чимало фільмів, мультфільмів, серіалів та ігор заснованих на подіях трилогії. В переліку наведені лише найвідоміші з них:
2001: Володар перснів: Хранителі персня:
Ґімлі згадує Баліна, як Володаря Морії і пропонує не вагаючись перейти через Імлисті гори саме копальнями ґномів. Пізніше, новина про загибель Баліна стає для Ґімлі справжнім шоком.
2012-14: Кінотрилогія "Гобіт":
Роль Баліна зіграв Кен Стотт. В кінотрилогії Балін, ймовірно, найстарший з усіх 13-ти ґномів, в той час як в книзі він був молодший за Торіна, принаймні, на десять років. Також в фільмі, Балін попереджає Більбо про те, що Торін Дубощит схильний до хвороби "Драконова лихоманка" (надмірна жага золота).
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Гобіт, або Туди і Звідти, Неочікувана гостина
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Додаток А. ІІІ. Народ Дуріна
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) Незавершені оповіді, Похід до Еребора
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Гобіт, або Туди і Звідти, Смажена баранина
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Гобіт, або Туди і Звідти, Чудернацька оселя
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Гобіт, або Туди і Звідти, Мухи та павуки
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Гобіт, або Туди і Звідти, З вогню та в полум'я
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Гобіт, або Туди і Звідти, У діжках – на волю
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Гобіт, або Туди і Звідти, Вивідування секретів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Братство персня, Рада в Ельронда
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Братство персня, Міст Кгазад-Думу