Бальдор

Бальдор (англ. Baldor) — старший син Короля Бреґо, відомий також як Бальдор Нещасний.

Бальдор
Основні відомості
Прізвиська	Нещасний
Титул	Наслідний принц Рогану
Народження	До ТЕ 2544 р.
Смерть	ТЕ 2570 р.
Родинні зв'язки
Рід	Дім Еорла
Батьки	Бреґо
Брати	Альдор та Еофор
Інші відмінності
Раса	Рогірими

Біографічні дані

З історичних хронік невідома точна дата народження Бальдора, та можна з впевненістю стверджувати, що подія ця сталася до 2544 року Третьої епохи.

Бальдор був старшим сином Короля Рогану Бреґо і мав стати його спадкоємцем.

Подейкують, коли еорлінґи пішли з півночі й невдовзі після того перетнули Сніготоки, шукаючи надійного місця, щоби прихиститись у скрутні часи, Бальдор разом із своїм батьком піднявся Сходами Схову й дісталися вони до Дверей. На порозі там сидів старець, такий древній, що вік його неможливо було відгадати: він здавався високим і величним, але був зморщений, наче старий камінь. Власне, спершу батько та син і сприйняли того старця за камінь, бо він не рухався і не озивався, доки вони проминули його й уже ось-ось мали ввійти у Двері. Тоді старий подав голос – ніби щось заклекотіло з-під землі – й, на подив, заговорив він західною мовою: "Цю дорогу закрито".

Бреґо та Бальдор зупинилися, поглянули на нього і збагнули, що він живий: але старець на них не дивився. "Цю дорогу закрито, – знову пролунав його голос. – Її проклали ті, кого ви називаєте Мерцями, і Мерці охороняють її, доки настане певний час. Дорогу цю закрито".

"І коли настане той час?" – запитав Бальдор. Але так і не почув відповіді. Бо тієї миті старець помер і впав долілиць.

У 2569 році батько Бальдора, Король Бреґо завершив будівництво величних хоромів Медусельд, що з тих пір стали резиденцією і постійним місцем мешканням нащадків Еорла Юного. Осушивши ріг із трунком під час бенкету, який Бреґо влаштував, аби освятити новозбудований Медусельд, Бальдор дав необачну клятву здійснити похід Стежками Мерців і вже ніколи не піднявся на високий трон, який мав успадкувати, згинувши на тій стежині. Наступного року Король Бреґо помер від горя.

Корону Рогану успадкував молодший брат Бальдора, середній син короля Альдор, який коронувався у 2570-му році Третьої епохи.

На початку березня 3019-го року Третьої епохи, Араґорн, Ґімлі, Леґолас та Сірий Загін ступили на Стежки Мерців. Коли загін вийшов на розлогий порожній простір, і стіни зусібіч мовби зникли, вони помітили, що щось зблиснуло в темноті. Тоді Араґорн пішов у той бік подивитися. Він став навколішки, а Елладан присвітив смолоскипом.

"Біля Араґорна лежав кістяк якогось богатиря. Він був одягнений у панцир, увесь його обладунок був цілий і неушкоджений (адже повітря в печері було сухе та курне), а кольчуга виявилася позолоченою. Пояс на мерці був золото-гранатовий, і шолом на голому черепі, що лежав долілиць на підлозі, теж був щедро покритий золотом. З усього було видно, що цей воїн упав біля протилежної стіни печери, а перед ним стояли міцно зачинені кам’яні двері – кісточки його пальців досі чіплялися за тріщини в них. Біля мерця лежав надщерблений і зламаний меч, ніби він у пориві розпачу рубав скелю."

–Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Книга п’ята, II. Сірий загін вирушає в дорогу

Араґорн не торкнувся до мерця, тільки певний час мовчки роздивлявся його, потому підвівся й зітхнув. "Тут квіти сімбельмине не зацвітуть, допоки стоятиме світ, – пробурмотів. – Дев’ять курганів і ще сім нині вкрила зелена трава, й упродовж усіх цих років він лежав біля дверей, яких не зміг відімкнути. Куди вони ведуть? Чому він хотів пройти ними? Цього вже ніхто не дізнається!".

Араґорн впізнав у тому тілі старшого сина короля Бреґо, Бальдора. Це стає зрозуміло через згадку про квіти сімбельмине та кургани, у яких ховали Королів Рогану.

Альтернативні версії легендаріуму

Хоча в остаточній версії прямого підтвердження того, що Араґорн знайшов під Двімоберґом тіло саме Бальдора немає, всі ранні рукописи Толкіна підтверджують цю інформацію. Так, в одній із чернеток Араґорн впізнає Бальдора і прямим текстом говорить: "Тут лежить Бальдор, син Бреґо".