Балади Белеріанда (англ. The Lays of Beleriand) — третій том 12-томної "Історії Середзем'я" Крістофера Толкіна, в якій зібрані невидані рукописи Дж. Р.Р. Толкіна.
Ця книга включає п’ять поем, які Толкін почав писати незабаром після "Книги втрачених сказань". Лише дві з них були продовжені: "Балада про дітей Гуріна" та "Балада про Леітіан", причому остання є найдовшим віршем, створеним Толкіном, хоча він його і не закінчив.
Зміст[]
- Передмова
- I. "Балада про дітей Гуріна", довга поема на основі саги про Туріна Турамбара
- Перша версія
- Друга версія
- II. Рано покинуті поеми:
- "Втеча нольдолів з Валінора"
- "Фрагмент вірша-алітерації "Балада Еаренделя"
- "Балада про падіння Ґондоліна"
- III. "Леітіан", довга поема про Берена і Лутієн, складена римованими куплетами
- Пісня І — Пісня XIV
- Ненаписані пісні
- Додаток: Коментар К. С. Льюїса
- IV. "Відновлена Балада про Леітіан"
- Зміст