Арієн

Мая, яку валари приставили керувати лоддю Сонця.

Арієн
Основні відомості
Титул	Володарка Вогню
Народження	До створення Арди
Інші відмінності
Раса	Айнури

Історія

У Роки Дерев Арієн доглядала золоті квіти в садах Вани і поливала їх сяйливою росою Лауреліни. Після знищення Мелькором Двох Дерев і відмови Феанора пожертвувати Сильмарили на їхнє відновлення, валари створили Сонце і Місяць, щоб освітлювали вони Світ. На створення двох світил валари використали останні плоди Лауреліни та Тельперіона.

Арієн не боялася жару Лауреліни та не відчувала її згубного впливу, бо й сама була вогненним духом, якого Мелькор не зумів ані обдурити, ні навернути до себе на службу. Маю приставили вести лодь Сонця, яку викував Ауле.

Маярська діва мала такі сяйливі очі, що навіть ельдари не могли в них зазирнути, а покидаючи Валінор, вона скинула із себе тамтешню подобу й одежу, в яку вбиралася, як і валари, і постала у вигляді сліпучого вогню, жахливого та яскравого.

Лоддю Місяця приставили керувати маю Тіліона, що був закоханий в Арієн. Ісіль сотворили й підготували першим, і він першим піднявся в зоряне царство і був старшим із двох нових світил, подібно як Тельперіон був старшим із Дерев. Тіліон сім разів перетнув небеса і саме був на далекому сході, коли підготували лодь Арієн.

Арієн зійшла на лодії в небеса і перші проблиски Сонця широкополою загравою лягли на шпилі Пелорів: спалахнули хмари над Середзем’ям, і стало чути гомін багатьох водоспадів. Тоді воістину Морґот злякався, і спустився в найглибші безодні Анґбанда, і відкликав своїх поплічників, і огорнув свої землі непроглядними випарами й темною хмарою, щоби заховатися від сяяння Денного Світила.

Варда запропонувала, щоб обидві лодії мандрували Ільменом, але були завжди поодаль, а не разом; аби кожна відпливала із Валінору на схід і поверталася, причому перша вирушала би із заходу тоді, коли друга рушить зі сходу. Так почався відлік перших нових днів, і, як і раніше — в часи Дерев, — його вели за змішанням світла, коли Арієн і Тіліон по черзі пропливали над серединою Землі.

Проте Тіліон виявився примхливим і рухався з мінливою швидкістю, не дотримуючись призначеного шляху; він прагнув наблизитися до Арієн, бо його вабила її сліпуча яскравість, однак пломінь Анара обпалив його й острів Місяця затьмарився.