Арда (кв. Arda) – назва всього світу. Арда була створена в Еа Еру Ілуватаром. Пізніше її обриси та географічні особливості формували валари. Саме валари створили континенти, такі як Середзем’я або Аман, і океани з морями, типу Белеґаеру. По суті Арда, це назва планети Земля в міфічному світі Дж. Р.Р. Толкіна. Саме в цьому світі відбуваються всі події творів митця.
| “ | Довго трудилися вони на теренах Еа, значно розлогіших, аніж їх уявляють ельфи та люди, й от у призначений час було сотворено Арду – Земне Королівство. Тоді айнури прибралися в одіж земну, і спустилися на Землю, і там оселилися. | ” |
Початок усього[]
Арда була створена Еру, як і інші частини Еа, за допомогою Музики Айнурів для Дітей Ілуватара — ельфів і людей. Однак, зрештою, Арда стала домівкою не лише для них, а і для ґномів, гобітів, ентів, орків та інших рас, а також кельварів і ольварів. Господарями Арди Ілуватар призначив Валарів. Серед них найбільший внесок у формування світу внесли Манве, Ауле та Ульмо. Та головним серед них був Манве.[1]
| “ | Манве – улюбленець Ілуватара і найкраще розуміє його наміри. Тож у належний час саме його призначили найпершим із Королів – володарем королівства Арда та правителем над усім, що там є. | ” |
Однак, ще до приходу айнурів, Арду населяли інші істоти, про яких, можливо, айнури й гадки не мали.[2] Одним із них був Ярвайн Бен-адар[3] та інші загадкові безіменні істоти, які зрештою пішли в печери під горами.[4]
Валари створили чи не всі географічні об'єкти Арди, надали їй симетрії та форми. Що стосується джерел освітлення, то, спершу, Валари створили Два Свічада.
| “ | Ауле, на прохання Яванни, виготовив два великі свічада для освітлення Середзем’я, і помістив він їх посеред довколишніх морів. Тоді Варда наповнила свічада, Манве освятив, а валари встановили їх на високих опорах, значно величніших за будь-які гори пізніших часів. Одне свічадо вони звели майже на півночі Середзем’я і назвали його Іллуїном; друге звели на півдні й назвали Ормалом; і світло валарських Свічад розлилося понад Землею, начеб усе осяяв незмінний день. | ” |
Крім того, Ауле, наймайстерніший серед Валарів, побудував дві величезні опори – Гелькар та Рінґіл, розташовані на півночі та півдні відповідно, що тримали ці Два Свічада. Між вежами тими знаходився зелений острів Альмарен, який Валари обрали своїм домом. Побачивши яким гарним став той світ, Мелькор зажадав його і повстав проти інших Валарів.
Так, валари вступили в Першу війну, війну титанів, в ході якої Арда була зіпсована, а її устрій та чимало географічних об'єктів змінено. Мелькор знищив Свічада, симетрію було порушено і більше ніколи не відновлено. Саме в ці часи утворилися континенти Арди: Аман, Ендор і Земля Сонця. На тому місці де були зруйновані Два Свічада утворилися два моря: море Гелькар та море Рінґіл.
Географія[]
Напередодні Першої війни або Арда Неспотворена[]
На початку часів Арда була пласкою, наче тарілка. Континенти оточував океан – Еккая або Зовнішнє Море, а розділені вони були Белеґаером – Великим Морем Заходу. На найзахідніших кордонах світу знаходився великий континент Аман, що складався, переважно, лише з двох географічних об’єктів: рівнини Валінор і гір Пелорів – найвищих на Землі. Понад усіма Пелорами здіймалася вершина, на якій Манве поставив свій престол. Ельфи називали ту священну гору Танікветіл. Велике море Белеґаер відокремлювало Аман від земель на сході. За стінами Пелорів, валари заснували володіння, назване Валінором; там були їхні домівки, їхні сади та вежі.
Арда в часи Першої епохи by Quentin Lowagie [5]
На сході від Аману, за Великим Морем знаходилось Середзем’я, відоме також як Ендор або Поближні землі. Західна частина континенту носила назву Белеріанд, північна — Дор-Даеделот, а східна — Палісор. Згідно з попередніми мапами Толкіна, саме в Палісорі знаходилося велике внутрішнє море Гелкар і береги Куівіенен. У найвіддаленішій північно-західній точці, Середзем’я з’єднувалося з Аманом затокою Гелкараксе, де слалися безкраї тумани та смертельно холодна імла, а в морських потоках тріщали, вдаряючись, льодяні гори й зі скрипом і скреготом терлись одна об одну глибоко затонулі крижини.[6]
Середзем'я відрізнялося великою кількістю гірських хребтів. Так, Белеріанд від Еріадору відділяли Сині гори. На далекому сході були розташовані Орокарни, Червоні гори. Між Синіми та Червоними горами Мелкор звів Імлисті гори, щоб перешкоджати полюванню великого валара-мисливця Ороме в Середзем’ї. На півночі ці три гірські хребти були з’єднані разом пасмом Залізних гір, піднятими Мелкором ще до падіння Двох Свічад. На півдні Середзем'я розташовувалися Сірі гори, а на південному сході — Жовті. На далекому сході між Червоними горами на півночі та Жовтими горами на півдні лежали Гори Вітру. Однак, коли валари знову пішли війною проти Мелкора у Битві Сил, чимало в географії Арди знову було змінено.
Елдари розказують, що валари, всупереч Мелкорові, завжди прагнули впорядкувати Землю й підготувати її до приходу Первородних. Вони творили сушу, а Мелкор нищив її; закладали низини — а Мелкор знову їх підносив; зводили гори — Мелкор же вганяв їх у діл; наливали моря — а Мелкор їх розхлюпував; і ніщо не мало спокою та не могло тривко зростати, бо, тільки-но валари розпочинали працю, Мелкор нищив чи псував зроблене.[7]
Так, з часом Жовті Гори та Гори Вітру були знищені, а між Белеріандом і землями на крайньому півдні утворилася Велика Затока. На сході Східне море та Море Рінґіл з’єдналися, відокремлюючи Середзем’я від нового континенту, відомого лише як Темні Землі.[8] У найдавніші часи Середзем'я було вкрите великим лісом, що простягався від західних берегів до Імлистих гір і, можливо, далі. Однак він значно скоротився протягом наступних тисячоліть, залишившись лише в регіонах Пралісу, Лісу Фанґорн, Лотлоріену та Ерін-Ворн. Велике Зеленолісся, можливо, також було залишком цього величезного лісу.[9]
Арда в часи Другої епохи by Quentin Lowagie [10]
Найдальше на схід, можливо, були землі, що так і називалися Крайній Схід. Там був розташований великий вигнутий гірський хребет, що звався Стіни Сонця. У п'ятій главі "The Shaping of Middle-earth", що має назву "The Ambarkanta" землі ці називалися "Темна країна Сонця". І як на далекому заході світу була розташована верщина Танікветіл так і на крайньому сході їй відповідала гора Калорме. Що, можна припустити, являло собою залишки тієї симетрії світу в Часи до часів.
Друга епоха або Арда Спотворена[]
Під час бурхливої і найбільш руйнівної Війни Гніву було змінено більшу частину світу. Землі Белеріанду затонули у Великому морі, а разом з ним на дно пішли і більшість земель на захід від Синіх гір. Лише деяки географічні об'єкти пережили катастрофу — острови, що, по суті своїй, були вершинами чи пагорбами: Тол-Фуін, Тол-Морвен і Гімрінґ. На материку зосталося ж лише королівство Ліндон. Ліндон і Сині гори внаслідок катаклізму були "розірвані" затокою Лун.[11] Найбільше землі материки "втратили" на крайній півночі, де утворилася крижана бухта Форохель. На півдні ж затоплення Белеріанду лишило Велику затоку її північно-західних берегів, утворивши затоку Белфалас.
Арда в часи Третьої епохи by Quentin Lowagie
Після катастрофи Оссе підняв величезний острів посеред Белеґаера, що мав назву Еленна. Острів де, незабаром, було засноване королівство Нуменор. Цей острів проіснував більшу частину Другої Епохи, але був знищений через гордість нуменорців, які порушили заборону Валар і відправилися у військовий похід на Аман. Після знищення Нуменора відбувся другий великий катаклізм, в ході якого світ Арди знову було змінено. Світ набув форми кулі, Аман і острів Тол-Ерессеа були вилучені з Кіл Світу і стали недоступними, досягти їх відтепер могли тільки ельфи, для яких було залишено Прямий Шлях. Зазначається, що на місці Безсмертних земель були створені нові континенти, а західне узбережжя Середзем’я знову змінилося. Достеменно невідомо чи пережив Падіння Нуменора Крайній Схід, але зазначається, що велінням Ілуватара замість зниклих земель утворилися нові землі на схід і захід від Середзем'я.
Есхатологія[]
Ельфи дотримувалися концепції Арди Спотвореної. На початку, в Часи до часів, під час Музики Айнурів, Арда була Неспотворена. Згідно з ідеєю Арди Неспотвореної, від початку часів "світ" був незаплямований злом. Це був плаский симетричний світ, освітлений вічним світлом Свічад. Він перетворився на "Спотворений" після того, як зійшов Мелкор і почав сіяти хаос. Ельфи також вірили, що одного дня світ оновиться і стане "Ардою Зціленою". Однак світ цей настане лише після Даґор Даґорат – Останньої битви.
Тенґвар[]
Арда це також назва двадцять шостої літери алфавіту Тенґвар на квенья.[12] Це модифікація літери Ромен (кв. Rómen, 25-та літера алфавіту Тенґвар). У письмовій квенья літера Арда використовується для позначення сполучень літер РД (RD). В інших формах ця літера позначає беззвучне або глухе P (R або RH).[12] Назва літери на вестроні – Rhó.
Інші назви[]
Арда — це назва світу як він є на квенья. Вважається, що це назва не лише планети, а й усієї системи, тобто включає в себе атмосферу, небесні об'єкти і т.ін. Термін Амбар є майже еквівалентним і, насамперед, стосується планети без небесних об’єктів. Айнури і, зокрема, валари, називали його також Королівством Землі/Арда/Манве та Малим Королівством. Назва світу на валарині, від якого походить квенійське Арда, було Атарафелун (вал. Aþāraphelūn) – Призначене житло.[13]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Валаквента, абзац про валарів
- ↑ Так, у "Книзі втрачених переказів" природа та походження Унґоліанти вважаються загадкою навіть для Валарів.
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Братство персня, У домі Тома Бомбадила
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Володар перснів, Дві вежі, Білий вершник
- ↑ https://tolkiengateway.net/w/images/f/f8/Quentin_Lowagie_-_Arda_in_the_First_Age.png
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Сильмариліон", Розділ ІХ. Про вихід нолдорів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Сильмариліон", Айнуліндале
- ↑ J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The Shaping of Middle-earth, "V. The Ambarkanta" p. 250-251
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Незавершені оповіді Нуменору і Середзем'я", Історія Ґаладріель і Келеборна
- ↑ https://tolkiengateway.net/w/images/f/f8/Quentin_Lowagie_-_Arda_in_the_First_Age.png
- ↑ Hisweloke - Géographie - Mystère géographiques (1) : Mont Dolmed et cités naines...
- ↑ 12,0 12,1 Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток Е
- ↑ J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The War of the Jewels, "Part Four. Quendi and Eldar: Appendix D. *Kwen, Quenya, and the Elvish (especially Ñoldorin) words for 'Language': Note on the 'Language of the Valar'"