Шаблон:Ельронд1 Арвен Андоміель — принцеса ельдарів, дочка Ельронда та Келебріан, дружина Араґорна ІІ, королева Воз'єднаного Королівства Арнору та Ґондору.
Вигляд[]
Арвен вважалася надзвичайно красивою, через що її стали називати Андоміель (sin. Вечірня Зоря). Вона мала довге темне волосся, світлу шкіру та сірі очі. Її порівнювали з Лутіен.
Етимологія[]
Синдарином її ім'я складається з: ar, що перекладається як королівська, благородна та wen — діва.
Біографія[]
Арвен народилася в 241 році Третьої Ери. У неї було двоє старших братів — Елладан і Ельрогір. Їхній батько Ельронд походив і від ельфів, і від людей, йому був даний вибір між безсмертям одного народу і смертністю іншого. В подальшому Арвен та її брати стикнулися з тим самим вибором.
У 2509 матір Арвен Келебріан була схоплена орками на Перевалі Багрового Рогу. Її катували і поранили отруєним кинджалом. І хоча сини врятували її, а чоловік зцілив тіло, жахливі спогади продовжували мучити її, і на наступний рік вона покинула Середзем'я. У 2951 Т. е. Арвен, повернувшись в Рівенділ з Лоріена, де гостювала довгий час у Ґаладріель і Келеборн, вперше зустрілася з Араґорном.
Араґорн покинув Рівенділ і наступного разу вони з Арвен зустрілися через майже тридцять років, у 2980 році, коли Арвен знову гостювала в Лоріені. І ввечері дня літнього сонцестояння, піднявшись на пагорб Карас Ґаладон, вони присягнулися один одному у вірності. Після того, як Араґорн коронувався в Ґондорі (у травні 3019) і прийняв ім'я Елессар, туди прибула Арвен і в день літнього сонцестояння вони відсвяткували весілля.
Коли Фродо зібрався додому, Арвен подарувала йому білий дорогоцінний камінь на срібному ланцюжку, який носила на шиї, сказавши, що вона не піде разом з Ельрондом за море, тому що обрала ту ж долю, що й Лютіен, але Фродо може піти на Захід замість неї. Арвен, королева Ґондора і Арнора, щасливо прожила з Елессара сто двадцять років.
У них був син Елдаріон і дочки — нащадків цього шлюбу називали «дітьми Лутіен». Однією з її фрейлін була Еланор, дочка Сема.
Після смерті Елессара Арвен попрощалася з сином і дочками, усіма, кого любила, покинула Мінас Анор і відправилася в Лоріен. До того часу він спорожнів, і там вона жила на самоті, поки не прийшла зима. Коли ж облетіло листя з маллорнів, а зима ще не прийшла, Арвен упокоїлася на пагорбі Керін Амрот.