Анґбанд (англ. Angband) — могутня і добре укріплена цитадель, збудована Мелькором у перші дні існування світу. Була розташована на північних околицях Утумно.
Історія[]
Мелькор побудував Анґбанд протягом Років Дерев. Спершу ця віддалена цитадель використовувалася, здебільшого, як склад зброї і була своєрідним придатком до Утумно. Вежу було зведено неподалік від північно-західного узбережжя Великого моря, на узгір'ях Залізних Гір, щоби протистояти можливому нападу з боку Аману. Твердинею командував Саурон, намісник Мелькора.
Після перемоги Валарів у Битві Сил та ув'язнення Мелькора, могутні духи обшукали Анґбанд та Утумно, однак не знайшли всіх прихованих безконечних склепів і печер попід фортецями. Чимало нечисті й досі ховалося там, зокрема і Бальроґи. Також не відшукали Валари і Саурона, який встиг утекти.[1]
Згадки про Анґбанд повернулися в історію, коли Мелькор утік із Валінору з викраденими Сильмарилами: він обрав зруйновану фортецю своєю новою столицею і відбудував Залізне Пекло і брами Морґота були на відстані ста п’ятдесяти ліг од мосту Менеґрота. Саме в Анґбанді Морґот викував собі величну залізну корону і нарікся Королем Світу.[2][3]
Невдовзі після Повернення Нольдорів до Белеріанду наприкінці Першої Епохи, Мелькор обманом і хитрощами полонив сина Феанора Маедроса й підвісив його за зап’ястя на вежах Танґородріму над Анґбандом. Він був врятований Фінґоном і Торондором, але втратив праву руку.[4]
Третя з великих битв у Війнах за Белеріанд, Даґор-Аґлареб, мала серйозні наслідки для Анґбанда. Мелькор послав військо орків у надії застати нольдорів зненацька, але нольдори виявилися сильнішими, ніж думав Темний Володар. Вони перемогли військо Мелькора, а орків, що вціліли переслідували до самих воріт Анґбанду та винищили їх до останнього.
З тих пір і до Даґор-Браґоллах у ПЕ 455 року, Анґбанд перебував в облозі нольдорів.[4]
Зовнішній вигляд і конструкція[]
Анґбанд був переважно підземною фортецею, принаймні після її початкового знищення Валарами в Роки Дерев. Як і його прообраз, Утумно, він мав багато прихованих підземних кімнат, в'язниць і сховищ глибоко під землею, які навіть валари не змогли відкрити.[1]
Його головними елементами над землею були три вершини Танґородріму, могутні вежі з попелу та шлаку, що здіймалися над воротами Анґбанда, довкола яких безперестанку клубочився густий чорний дим. Вершини Танґородріму були порожнистими, і від самих верхівок до найглибших ям Анґбанду збігали шахти та димарі.
Завдяки такій конструкції, Мелькор міг створювати отруйні хмари та випари, які, власне, і посилав проти нольдорів у Мітрімі протягом перших днів після їхнього Повернення.
Етимологія[]
Назва Анґбанд походить із синдарину, і перекладається як "Залізна в'язниця" або "Залізне пекло" від ang + band.[5] На мові квенья Анґбанд називався Анґамандо.[6]
Джерела[]
- ↑ 1,0 1,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про прихід ельфів і поневолення Мелькора
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про вихід нольдорів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про синдарів
- ↑ 4,0 4,1 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Про повернення нольдорів
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Складові частини квенійських і синдарських власних назв
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Сильмариліон, Покажчик власних назв