Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Амон-Руд (англ. Amon Rûdh) або "Лисий Пагорб" – самотня височина в землях на південь од Бретілу; житло Міма та лігво розбійницької ватаги Туріна.

Амон-Руз

Турін і його ватага на шляху до Амон-Руза. Малюнок Теда Несміта

Географія[]

Лисий Пагорб був розташований на сході рівнини Талат-Дірнен. Узвишшя вересових пустищ, що здіймалося поміж долинами Сіріону та Нароґом, проте навіть понад кам'янистою пусткою при основі, його вершина підносилася більш як на тисячу футів угору. Зі східного боку нерівна земля поволі вивищувалася, переходячи у стрімкі гребені між купками беріз, горобини та старезного терну, закорінених у гірській породі. По той бік, понад зарослями вересу, нижні схили Амон-Руза поросли хащами аеґлосу, та стрімке сіре верхів'я зяяло голизною, якщо не зважати на червоний сереґон, який покрив камінь.

Верхівка Амон-Руза – то було велике нагромадження каміння, подібне до гострого камінного вістря з відкритим пласким верхом. З північного боку на ньому вирізнявся уступ, горизонтальний і майже квадратний, непомітний ізнизу; ззаду він захищав маківку пагорба, мовби стіна, а зі сходу та із заходу від його країв зривалися донизу прямовисні скелі. Тільки з півночі на пагорб легко було видертися тому, хто знав дорогу. Від "воріт" стежина вела до невеличкого гаю карликових беріз, які росли довкола чистого ставка, прорубаного у скельному моноліті. Його напував потічок біля підніжжя скелястої стіни позаду, який біг стоком і переливався білою цівкою через західний край уступу.[1]

Історія[]

Амон Руз1

Амон-Руз, малюнок Noei1984 [1]

Свого часу в печерах Амон-Руза розташовувалося невелике поселення гномів (сотня душ чи трохи більше). В пагорбі були головна та другорядні зали, що сполучалися проходами. Там були приховані коптильна шахта для вогнища та кімнати із сокирами й іншою зброєю. Однак з часом кількість Дрібногномів зменшувалася, допоки не залишилися лише Мім та його сини: Кгім та Ібун, які жили в схованці на вершині пагорба.[1]

Мім був схоплений ватагою розбійників на чолі з Туріном Турамбаром і змушений був розкрити місцезнаходження своєї криївки, яка тоді називалася Бар-ен-Данвез "Дім Викупу" (раніше називалася Бар-ен-Нібін-ноеґ, "Дім Дрібногномін").

Амон-Руз став схованкою для ватаги Туріна, а з приходом Белеґа перетворився на серце області, що відома як Дор-Куартол, "Земля Лука та Шолома" (назва походила, безпосередньо, від Двох капітанів, Белеґа та Туріна), центр опору військам Морґота. Зрештою місцезнаходження Туріна було виявлено, орки знищили ватагу розбійників, а вершина пагорба вкрилась кров'ю.[1]

Амон Руз було втрачено разом зі знищенням Белеріанду під час Війни Гніву наприкінці Першої епохи. Він пішов під воду.

Джерела[]

  1. 1,0 1,1 1,2 Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), "Сказання про дітей Гуріна"
Advertisement