Вікі з «Володаря перснів»
Вікі з «Володаря перснів»

Альдамір (англ. Aldamir) — двадцять третій король Ґондору.



Життєпис[]

Альдамір народився у 1330 році Третьої епохи і був молодшим сином короля Ельдакара.[1]

У ТЕ 1432 році, дід Альдаміра, король Валакар, помер, і в Ґондорі почалася громадянська війна, що увійшла в історичні хроніки під назвою Родові Чвари.[2]

Родові Чвари розгорілися через те, що велика частина дунедайнів та людей Ґондору, особливо на Півдні, відмовлялися бачити королем сина Валакара, Ельдакара, що раніше називався Вінітар'я і народився від шлюбу з Відумаві, яка походила з Рованіону.

"Вельможі Ґондору і раніше з недовірою ставилися до появи серед них північан; а щоби спадкоємець корони чи син Короля одружився з представницею нижчої та чужинської раси — то була річ нечувана. Тож коли Король Валакар постарів, у південних провінціях спалахнув бунт."
Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, Королівства у вигнанні. Ґондор і Спадкоємці Анаріона

Кастамір Узурпатор, один із ватажків повстанців, зібрав чимале військо і обложив Осґіліат, який, не дивлячись ні на що, Ельдакару разом із синами та своїми прихильниками вдавалося тривалий час утримувати.[3]

У 1437 році Третьої епохи, сили Кастаміра змогли пробити оборону столиці. Узурпатор увірвався в місто і спалив його, ледь не дощенту, при цьому палантир Осґіліата було втрачено.

Ельдакар, з частиною військ та Альдаміром, зміг вирватися з облоги та втекти до своїх родичів у Рованіоні, однак старшого брата Альдаміра, Орненділа, було схоплено і страчено.

Через десять років, у 1447 році Третьої епохи, Ельдакару разом з Альдаміром вдалося помститися за смерть сина та брата. Король убив Кастаміра в битві біля Переправи Еруї і відвоював трон Ґондору. Однак сини Кастаміра змогли тоді утекти до Пеларґіра, а звідти в Умбар, де заснували свої ворожі володіння.

У ТЕ 1490 р. король Ельдакар помер і Альдамір успадкував трон Ґондору і правив Південним Королівством впродовж п'ятдесяти років.

Загинув Альдамір під час чергової війни з Гарадом і з корсарами з Умбара.[4] Спадкоємцем трону став його син Віньяріон, який, після величних перемог на Півдні, прибрав собі ім'я Г'ярмендакіл II.

Етимологія[]

Альдамір — ім'я з мови квенья, однак його значення достеменно не відоме. Відомий толкініст та лінгвіст Пол Страк припускає, що воно означає "Деревний коштовний камінь".[5]

Джерела[]

  1. J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The Peoples of Middle-earth, "VII. The Heirs of Elendil", The Southern Line of Gondor: the Anarioni, 23. Aldamir
  2. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Третя Епоха, 1432 рік
  3. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, Королівства у вигнанні. Ґондор і Спадкоємці Анаріона
  4. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Третя Епоха, 1540 рік
  5. Paul Strack, "Q. Aldamir m.", Eldamo - An Elvish Lexicon (accessed 29 October 2021)