Аеґлос – рослина, що відома як "сніговий терен". Аеґлос за описом схожий на улекс європейський – вічнозелений колючий чагарник, що росте на пустках і пісковиках. Але квіти улекса жовті, а в аеґлосу – білі. Крім того, аеґлос мав довгі стебла. Квіти ж аеґлосу випромінювали приємний аромат.
В період Першої епохи, аеґлос ріс на нижніх схилах Амон-Руза в Белеріанді. Інші місця, де зростав би аеґлос, невідомі.
"З-під покрову давніх горобин вони перейшли у прохід, утворений довгостеблим аеґлосом— у морок, напоєний солодким ароматом."[1]
Джерела[]
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), "Сказання про дітей Гуріна"