Вікі з «Володаря перснів»
Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Адорн (синд. Adorn) — велика і повноводна річка, що брала свій початок у Білих горах і текла на північний захід до свого гирла.


Географічні особливості[]

Річка Адорн була найбільшою (і практично єдиною з відомих) притокою річки Ісен. Вона брала свій початок у Білих горах і текла на північний захід, де зливалася з Ісеном приблизно в 150-ти нуменорських милях на захід від Роганського проходу, на кордоні регіону Енедвайт.[1]

Разом з річкою Ісен, Адорн формував західний кордон королівства Роган.[2]

Історія[]

Трикутник землі між Ісеном, Адорном і Білими горами був, номінально, частиною Королівства Роган[3], але наприкінці Третьої Епохи земля у межиріччі стала об'єктом суперечок між рогіримами та сірянами. У ТЕ 2758 р. на Роган знову напали зі Сходу, а сіряни, скориставшись цим, перетнули Ісен і напали з боку Ісенґарда. Рогірими були розбиті, земля їхня — спустошена; а ті, хто не загинув і не потрапив у полон, утекли в гірські долини. Після Довгої Зими Фреалаф, син Гілди, сестри Гельма, вийшов із Гірського Скиту і з невеликою групою відчайдухів раптом напав на Вулфа в Медусельді, вбив його й відвоював Едорас. Ще до кінця року 2795 р. сірян відтіснили навіть із Ісенґарда; і тоді Фреалаф став королем.

Король Фольквайн (ТЕ 2830–2903 рр.) остаточно відвоював весь західний кордон (між Адорном та Ісеном), який захопили сіряни.

Етимологія[]

Вважається, що ім'я Адорн має донуменорське походження [4], адаптоване за формою до синдарину.[5]

Джерела[]

  1. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Мапи
  2. Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Незавершені оповіді Нуменору і Середзем'я", Частина третя: Третя епоха, «Кіріон та Еорл і дружба Ґондору і Рогану»
  3. Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Незавершені оповіді Нуменору і Середзем'я", Частина третя: Третя епоха, «Битва біля бродів Ізену»
  4. Дж. Р. Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.), Unfinished Tales, Index
  5. Дж. Р. Р. Толкін, "The Rivers and Beacon-hills of Gondor" (під редакцією Карла Ф. Гостеттера), у Vinyar Tengwar, номер 42, липень 2001 р., с. 8
Advertisement